Рада на позачерговому засіданні розгляне законопроект, який регулює діяльність колекторів

Рада збереться на позачергове засідання для розгляду законопроекту № 4241 від 21.10.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості», який рекомендовано ухвалити в другому читанні в цілому.
Про це повідомив у соцмережах нардеп Павло Фролов.

Закон регулює діяльність колекторських компаній, історія його обговорення викликана неетичними діями колекторів, від яких постраждали навіть народні депутати.

Як відомо, сьогодні чинне законодавство не містить чітких правил поведінки ані щодо суб'єктів, які займаються колекторською діяльністю, ані щодо обов’язкових єдиних вимог до етичної поведінки та правил взаємодії таких осіб з боржником під час врегулювання простроченої заборгованості.

До другого читання депутати погодили текст згоди на залучення до стягнення боргу колекторської компанії, яку буде підписувати споживач.

Згідно із законопроектом, кредитодавець не має права залучати колекторську компанію для врегулювання простроченої заборгованості, якщо умовами договору про споживчий кредит не передбачено таке право кредитодавця.

Крім того, обговорили порядок передання персональних даних третіх осіб. Тобто колектори стануть набридати гарантам та поручителям, а для цього споживач буде надавати кредитору їх персональні дані. Збір таких даних покладуть на споживача. Якщо третя особа висловить заборону на обробку її персональних даних, то здійснення такої обробки пропонується негайно припинити.

Певні обмеження накладаються на колекторські компанії. Телефонувати боржнику колектор отримає право не більше ніж двічі на день з 9 години до 19:00.

Крім того, заборонять дзвонити в святкові та неробочі дні. Тривалість автодозвону при цьому зменшили до півгодини.

Законопроектом пропонується встановити певні вимоги до кредитодавців, включаючи колекторські компанії, при врегулюванні простроченої заборгованості, а саме:

⦁ дотримуватися вимог до етичної поведінки та правил взаємодії з боржником;
⦁ інформувати боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та/або відступлення права вимоги новому кредитору;
⦁ укладати договори лише з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній;
⦁ повідомити Національний банк України про укладення з колекторською компанією договору (у строки та порядку, що визначені Національним банком України);
⦁ контролювати дії залучених колекторських компаній та надавати рекомендації щодо усунення порушень;
⦁ обов’язок розірвати договір з колекторською компанією в односторонньому порядку у разі її виключення з Реєстру колекторських компаній або в разі порушення нею вимог до етичної поведінки (2 і більше разів за рік).

Законопроект також пропонує встановити вимоги до взаємодії зі споживачем (його представником) під час врегулювання простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки), яка може відбуватись шляхом:

• безпосередньої взаємодії (особисті або телефонні переговори);
• надсилання повідомлень (текстових, голосових та інших повідомлень, в тому числі без залучення працівників шляхом використанням програмного забезпечення);
• надсилання поштових відправлень (за місцем проживання або за місцем роботи).

При цьому під час першої взаємодії зі споживачем кредитор/колекторська компанія має повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи – представника, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача – надати відповідні документи протягом 7 робочих днів.

Законопроектом пропонується наділити Національний банк України повноваженнями із здійснення нагляду за додержанням банками, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, а також колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки).

Серед іншого, шляхом внесення змін до статті 41-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» пропонується посилити відповідальність за порушення прав споживачів, а саме запровадити штрафні санкції за:

- неповідомлення надавачем фінансової послуги споживача про відступлення права вимоги за договором про надання фінансової послуги, якщо обов’язковість такого повідомлення встановлена законом – у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок такого повідомлення;

- недотримання встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки), – у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- залучення до врегулювання простроченої заборгованості юридичної особи, не включеної до Реєстру колекторських компаній, – у розмірі від 5000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- недотримання встановлених законом вимог до договору про споживчий кредит – у розмірі від 5000 до 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окремі нардепи та ГНЕУ здивувалися наявності такого законопроекту, оскільки 12.12.2019 Верховною Радою України вже прийнято в першому читанні проект Закону України «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності» (реєстр. № 2133 від 12.09.2019), сферою дії якого згідно з його ст. 1 визнаються відносини, «що виникають в процесі організації та здійснення колекторської діяльності з врегулювання простроченої заборгованості, та регулюють відносини у сфері захисту прав та законних інтересів боржників від недобросовісних дій суб’єктів колекторської діяльності».

Раніше депутати запропонували відшкодовувати витрати на доставку пенсій за рахунок підвищеної ставки ЄСВ.