Вбивство у стані сильного душевного хвилювання: позиція ВС

Якщо особа захищалася від протиправного посягання декількох осіб, які застосовували до неї насильство, та перебувала при цьому у стані сильного душевного хвилювання, що виник у результаті протиправних дій цих осіб, то спричинення смерті одному з них і легких тілесних ушкоджень іншому вважається вчиненим у стані необхідної оборони. До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши справу № 658/278/15-к.

Обставини справи

За вироком суду особу визнано винуватим у тому, що він знайшов револьвер, виготовлений шляхом переробки саморобним способом із револьвера, а також патрони, виготовлені саморобним способом за типом кульових патронів, які зберігав за місцем проживання. Крім того, чоловік, перебуваючи біля під’їзду будинку та будучи у стані сильного душевного хвилювання, під час конфлікту з двома особами, які перебували у стані алкогольного сп’яніння і завдавали йому ударів ногами і кулаками по голові й тулубу, вихопив із сумки револьвер та, стоячи на колінах, будучи притиснутим до землі, з накинутою на голову курткою, здійснив підряд два постріли у бік, з яких – один постріл у голову супротивнику, заподіявши останньому тілесні ушкодження, від яких настала його смерть, а другий – у тулуб іншому, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров’я. Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду чоловіка було засуджено за ч. 1 ст. 263 (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), ст. 116 (Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання), ч. 2 ст. 125 КК (Умисне легке тілесне ушкодження). Місцевий суд, зокрема, встановив, що сторона обвинувачення під час кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) та ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК не взяла до уваги того, що з боку потерпілих було застосовано фізичне насильство і спричинено йому тілесні ушкодження. Тому цей суд дійшов висновку, що в діянні чоловіка відсутній прямий умисел на заподіяння смерті потерпілим, а він перебував у стані сильного душевного хвилювання, та перекваліфікував дії за епізодом умисного вбивства потерпілого на ст. 116 КК, а за епізодом замаху на умисне вбивство двох осіб – на ч. 2 ст. 125 КК. Згідно з ухвалою апеляційного суду скасовано вирок місцевого суду в частині засудження за ст. 116, ч. 2 ст. 125 КК та закрито кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни. Апеляційний суд визнав, що чоловік вчинив дії у стані необхідної оборони та не перевищив її меж. Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.

Обґрунтування позиції ККС: ККС погодився з доводами апеляційного суду, який зазначив, що відповідно до установлених місцевим судом фактичних обставин чоловік під час раптового конфлікту, який виник через протизаконне насильство з боку двох осіб, що перебували у стані алкогольного сп’яніння і завдали йому численних ударів кулаками та ногами в різні частини тулуба і голову, керуючись мотивом припинення протиправних дій потерпілих, вихопив револьвер, заряджений дев’ятьма патронами. При цьому він перебував у положенні на колінах та, будучи притиснутим до землі, з накинутою на голову курткою, зробив підряд два постріли в бік нападників. Скасовуючи вирок місцевого суду в частині засудження за ст. 116 та ч. 2 ст. 125 КК, апеляційний суд відзначив, що поведінка двох нападників, спрямованість умислу, інтенсивність і характер їх дій давали чоловіку, який захищався, підстави сприймати загрозу реальною і констатував, що чоловік перебував у стані необхідної оборони та не перевищив її меж, що відповідає ч. 5 ст. 36 КК (Необхідна оборона).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.