Податкова амністія: що змінилося в законопроекті до другого читання

08:04, 17 мая 2021
Члени Комітету доповнили президентський законопроект своїми поправками.
Податкова амністія: що змінилося в законопроекті до другого читання

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, очолюваний Данилом Гетманцевим, рекомендував Верховній Раді ухвалити в цілому в другому читанні  законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету № 5153 від 25.02.2021.

Ініціатором законопроектів є Президент України Володимир Зеленський. Верховна Рада включила його до порядку денного із скороченим строком підготовки.

Йдеться про пакет документів про так звану «податкову амністію» або «нульову декларацію».

До законопроекту надійшли чисельні правки, зокрема від Данила Гетманцева (2 поправки, які він придумав вже після того, як була підготовлена порівняльна таблиця, тому вони в її зміст не увійшли), Ярослава Железняка, Ніни  Южаніної, Андрія Ніколаєнка, Кирила Нестеренка, Володимира Кабаченка  та інших.

Поправки обговорювали всім Комітетом за участю представника Офісу Президента та заступниці Міністра фінансів, проте практично всі вони були відхилені.

Нардеп Андрій Ніколаєнко назвав законопроект дискримінаційним. За його словами, десятки мільярдів доларів в податкові гавані виводили не тільки чиновники-корупціонери, але і бізнес з різних причин. Але законопроект вийшов про те, що фактично держава хоче проінспектувати те, що залишилося вдома у середнього класу чи у заробітчан, які виїхали за кордон і передають в Україну кошти.

Тож він запропонував чотири групи правок:

- Встановити єдину ставку в 5 відсотків незалежно від місцезнаходження активів.

- Чотириста тисяч гривень це неприпустимо малий розмір, тому необхідно збільшити його до півтора мільйона гривень.

-  Декларант повинен розміщувати свої кошти саме в Ощадбанку.

-  Задекларовані кошти не мають підпадати під фінансовий моніторинг.

У відповідь представник Офісу Президента пояснив, що відсутність фінмоніторинга для цього законопроекту буде критичною, оскільки дохід може бути отриманий  через шахрайство, корупцію, злочини, торгівлю наркотиками та інше.  Крім того, нещодавна Кабмін затвердив проект Закону про скасування державних гарантій по вкладах Ощадбанку. Тобто, коли запрацює декларування, Ощадбанк може втратити статус такого банку, вклади якого гарантовані державою.

Ольга Василевська-Смаглюк застерегла депутатів від того, щоб скасувати перевірку фінмоніторингу для цілей податкової амністії. На її погляд, без фінмоніторингу весь процес амністії перетвориться на «відмивання коштів».

Тож всі поправки Андрія Ніколаєнко члени комітету відхилили.

Нардеп Кирил Нестеренко запропонував знизити ставки збору з задекларованого майна, проте цю ідею також не підтримали.

Вже в ході засідання комітету  були прийняті до уваги та зараховані такі основні пропозиції:

- тимчасово З 1 вересня 2021 по 1 березня 2022 року до активів, що знаходяться за кордоном, застосовується ставка збору за одноразове спеціальне добровільне декларування в розмірі 7 відсотків;

- з’являється можливість сплати ставки збору за одноразове спеціальне добровільне декларування трьома рівними частинами:

перша частина протягом тридцяти календарних днів з дати подання декларації;

другий платіж - до 1 листопада 2023 року;

третій платіж - до 1 листопада 2024 року.

У випадку розстрочення ставка збору змінюється. За пропозицією Ярослава Желєзняка у такому випадку ставка податку складала б не п’ять, а шість відсотків, а остаточне звільнення від відповідальності у разі розстрочення відбувалося би по факту сплати внеску в повному обсязі. Проти цього заперечував представник Офісу Президента, який пояснив, що розстрочення на три роки виходить за період декларування, а людина при цьому протягом трьох років буде знаходитися в «підвішеному стані».

Крім того, в законопроекті була врахована поправка, згідно з якою   неможливо буде амністувати незаконно отримані капітали тим особам, які потрапили під санкції або отримали їх в країні-агресорі чи на тимчасово окупованих територіях. 

Одночасно до висновку комітету включили ідею перенести початок податкової амністії на 1 вересня 2021 року, яку, до речі,  підтримав і Офіс Президента. Останній мотивував це тим, що початок кампанії декларування з 01.07.2021 виглядає нереальним, оскільки необхідно затвердити підзаконні акти.

Цю дату Ярослав Желєзняк пропонував обрати, щоб прив’язати податкову амністію до створення Бюро економічної безпеки, яке повинно бути створено восени. Хоч про сумніви в тому, що БЕБ у вересні запрацює, «Судово-юридична газета» писала в матеріалі «Що ставить під сумнів запуск Бюро економічної безпеки та чим здивували кандидати у конкурсну комісію».

Данило Гетманцев пожартував, що якщо БЕБ запрацює в цьому році, то це буде додатковим стимулом до людей, аби вони донесли свої гроші до банку і сплатили 5 відсотків і спали спокійно.

Раніше комітет погодив законопроект про відповідальність за порушення правил поводження з цифровими грошима.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Як відзначили 30-річчя утворення господарських судів України, відео
Як відзначили 30-річчя утворення господарських судів України, відео
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Оксана Козак
    Оксана Козак
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
  • Катерина Головіна
    Катерина Головіна
    суддя Господарського суду міста Києва
  • Руслан Ватаманюк
    Руслан Ватаманюк
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Анатолій Новак
    Анатолій Новак
    заступник директора Національного антикорупційного бюро України
загрузка...