Рада ухвалила за основу законопроект, який «зачистить» законодавство від радянської спадщини

14:15, 20 мая 2021
Замість двох радянських кодексів законодавці займуться створенням нових Житлового, Трудового та третього Адміністративного деліктного.
Рада ухвалила за основу законопроект, який «зачистить» законодавство від радянської спадщини

Верховна Рада ухвалила в першому читанні за основу законопроект № 4284 «Про дерадянізацію законодавства України». Автором законопроекту є народний депутат Руслан Стефанчук, до другого читання його будуть готувати за скороченою процедурою.

Згідно з пояснювальною запискою головною метою проекту Закону України «Про дерадянізацію законодавства України» є відрадянщення актів законодавства України як шляхом внесення відповідних змін до існуючих законів, так і визнанням такими, що не застосовуються на території України деяких нормативно-правових актів (або їх положень) органів державної влади і управління Союзу РСР і Української РСР (Української СРР), які, формально зберігаючи свою чинність, не здійснюють регулюючого впливу або, навпаки, є такими, що донині регулюють певне коло суспільних відносин, хоча і застосовувана термінологія в них та підходи до предметного врегулювання є застарілими, неактуальними й концептуально несумісними із законодавством України.

 Законодавці планують:

  1. Внести зміни до Кодексу законів про працю України, Житлового кодексу Української РСР.

Зокрема, в тексті Житлового кодексу досі існують посилання на Основи житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік та Раду Міністрів СРСР, Цивільний кодекс Української РСР, а також діє стаття 85 про обмін жилих приміщень у будинках, розташованих на території Української РСР та іншої союзної республіки. Крім того, з тексту Кодексу не виключені згадки про колгоспи та пільги по квартирній платі для їх членів.

Тож, в кодексі замінять назву, виключать преамбулу, приберуть слова «СРСР» (замість яких буде слово «Україна») та назви радянських органів управління. Також зникнуть із тексту Кодексу згадки про «Основи житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР» райони Крайньої Півночі.

Одночасно парламентарі визначать, що ж регулює держава у сфері житлових відносин:

1) єдність законодавчого регулювання житлових відносин;

2) встановлення загальних засад організації та діяльності органів державного управління житловим господарством;

3) встановлення єдиного порядку державного обліку житлового фонду;

4) встановлення нормативів витрачання фінансових і матеріальних ресурсів на експлуатацію та ремонт державного житлового фонду;

5) встановлення порядку обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання жилих приміщень і користування ними;

6) встановлення порядку і строків внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги;

7) встановлення розміру пільг по оплаті жилих приміщень та комунальних послуг;

8) встановлення порядку організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів, прав і обов’язків їх членів;

9) встановлення правил і норм технічної експлуатації жилих будинків і правил користування прибудинковими територіями;

10) здійснення державного контролю за використанням і схоронністю житлового фонду;

11) вирішення інших питань загальнодержавного значення у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду відповідно до законодавства України.

Також в КЗпП з’явиться термін «роботодавець» замість «власника» та «працівники» замість «трудящих», і зникне застосування заходів громадського впливу. 

Реалізація проекту Закону передбачає обов’язок Кабінету Міністрів України в установлені строки розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти Житлового кодексу України, Трудового кодексу України та Адміністративного деліктного кодексу України.

  1. Скасувати дію нормативно-правових актів радянського періоду, визнати такими, що не застосовуються на території України акти органів державної влади і управління Союзу РСР Української РСР і (Української СРР) за відповідними Додатками № 1, № 2 до проекту Закону, окрім їх положень, що не суперечать Конституції України і Закону України «Про правонаступництво» та стосуються:

а) суверенітету України та її територіальної цілісності в межах існуючого державного кордону України, визначеного Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

б) адміністративно-територіального устрою України;

в) опису, нагородження, вручення, правил носіння та передачі орденів, медалей, орденських стрічок та стрічок медалей на планках, знаків розрізнення, почесних звань, звань СРСР.

 Відповідно до законопроекту на території України відповідно до пункту 1 розділу XV Конституції України не застосовуються:

1) акти органів державної влади і управління Союзу РСР (додаток № 1 до законопроекту), окрім їх положень, що не суперечать Конституції України і Закону України «Про правонаступництво» та стосуються:

суверенітету України та її територіальної цілісності в межах існуючого державного кордону України, визначеного Конституцією України та законами України, а також міжнародними договорами України;

адміністративно-територіального устрою України;

опису, нагородження, правил носіння та передачі (в тому числі і через спадкування) орденів, медалей, орденських стрічок та стрічок медалей на планках, знаків розрізнення, почесних звань, звань СРСР;

2) акти органів державної влади і управління Української РСР (Української СРР) (додаток № 2 до законопроекту) до цього Закону, окрім їх положень, що не суперечать Конституції України і Закону України «Про правонаступництво» та стосуються:

суверенітету України та її територіальної цілісності в межах існуючого державного кордону України, визначеного Конституцією України та законами України, а також міжнародними договорами України;

адміністративно-територіального устрою України;

опису, нагородження, правил носіння та передачі (в тому числі і через спадкування) орденів, медалей, орденських стрічок та стрічок медалей на планках, знаків розрізнення, почесних звань, звань УРСР (УСРР).

Таких нормативних актів близько 1500.

Кабінету Міністрів України доручать до 1 червня 2021 року:

  • затвердити план заходів з опрацювання нормативно-правових актів Союзу РСР та Української РСР (Української СРР) з метою визначення положень, котрі доцільно інкорпорувати до законодавства України;
  • подати до Верховної Ради України перелік актів вищих представницьких органів Союзу РСР, Української РСР (Української СРР), що не застосовуються на території України з дня набуття чинності Конституцією України;

- оприлюднити перелік актів центральних органів державної виконавчої влади і управління Союзу РСР, Української РСР (Української СРР), що не застосовуються на території України з дня набуття чинності Конституцією України.

Щоправда, термін «дерадянізація» не сподобався ГНЕУ, оскільки використання цього терміна у назві призводить до того, що назва проекту не дає правильного уявлення про наміри законодавця та зміст законопроекту. Тож Головне управління пропонує додатково змінити назву законопроекту та виключити з ЖК терміни «колгосп», «Ради народних депутатів», «Українська республіканська рада професійних спілок». Останні залишилися поза увагою ініціаторів законопроекту.

Щодо змін до КЗпП, то ГНЕУ зауважило, що вони до звільнення його від «радянщини» відношення не мають, оскільки КЗпП вже був «дерадянизований». Зокрема, термін «власник або уповноважений ним орган» колись був внесений до тексту КЗпП з метою відображення у трудовому законодавстві існування підприємств не лише державної, а й приватної власності. Причому він був внесений як заміна «радянських» термінів «адміністрація», «адміністрація підприємства, організації», «адміністрація підприємства, установи, організації» згідно із Законом України «Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР при переході республіки до ринкової економіки» від 20.03.1991 № 871-12. Тому навряд чи вказану термінологію можна беззаперечно віднести до термінології радянських часів. 

ГНЕУ також виступило проти заміни слова «робітник» на «працівник». У контексті ст. 26 КЗпП слово «робітник» означає не одну з груп соціальної стратифікації радянського суспільства (інтелігенція, селяни та робітники), а робітничу професію, і тому не може бути замінене на загальне поняття працюючої особи «працівник».

У цілому ГНЕУ попереджає, що з прийняттям запропонованого законопроекту (як закону) регулювання питань чинності тих чи інших нормативних актів набере досить суперечливого та заплутаного характеру.

Раніше повідомлялося, що Україна приєднається до Консультаційного центру з питань права СОТ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Министр финансов Сергей Марченко: бюджет у судов достаточный, и денег на зарплату аппарата хватает
Министр финансов Сергей Марченко: бюджет у судов достаточный, и денег на зарплату аппарата хватает
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Богдан Львов
    Богдан Львов
    заступник голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
  • Тетяна Кудрявцева
    Тетяна Кудрявцева
    суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
  • Володимир Погребняк
    Володимир Погребняк
    суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
  • Анатолій Осетинський
    Анатолій Осетинський
    суддя Вищого господарського суду України у відставці, заступник Голови ВГСУ у 1991–2013 рр.
  • Наталія Богацька
    Наталія Богацька
    голова Південно-західного апеляційного господарського суду
загрузка...