Сепаратизм чи захист прав меншин: Зеленський вніс до парламенту законопроект про корінні народи

12:20, 21 мая 2021
Законопроект стосується питань трьох меншин, які проживають у Криму, передбачає фінансування їхніх представницьких органів і ЗМІ
Сепаратизм чи захист прав меншин: Зеленський вніс до парламенту законопроект про корінні народи
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Офіс президента України Володимира Зеленського вніс до парламенту законопроект № 5506 про корінні народи України. Президент пропонує унормувати статус національних меншин, які не мають державності поза межами України. Серед іншого пропонується закріпити можливість фінансування засобів масової інформації меншин і право на самовизначення.

Новації

У законопроекті пропонується корінним народом України вважати автохтонну етнічну спільноту, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови й культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України.

Далі записано: «Корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки». Водночас автори чомусь лише обмежуються Кримом, уникаючи проблеми таких народів, як наприклад гагаузи, що проживають на півдні Одещини, чи татари Донбасу.

Далі в законопроект введена дуже дивна норма: «корінні народи України мають право на самовизначення в Україні, встановлюють свій політичний статус у межах Конституції та законів України, вільно здійснюють свій економічний, соціальний та культурний розвиток». За такої умови термін «самовизначення» доволі не зрозумілий, виникає логічне запитання, чи не стане це локалізатором сепаратистських тенденцій, адже самовизначення охоплює і можливість створення самостійної держави.

Мають право такі меншини на самоврядування, у тому числі стосовно шляхів створення їх представницьких органів. До того ж незрозуміло, якщо в окремому селі такі народності створять свій представницький орган, чи не буде він сперечатися за владу з українськими державними органами і чи не сприятиме це сепаратистським тенденціям.

Далі Офіс Президента пропонує зазначити, що «держава сприяє представництву корінних народів у Верховній Раді України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Тобто очевидно йдеться про квоти для цих національностей, однак незрозуміло, за яким принципом вони будуть створюватися і чи не викличе це протести інших національних меншин.

Корінним народам гарантується право на правовий захист від будь-яких дій, спрямованих на:

1) позбавлення ознак етнічної приналежності та цілісності як самобутніх народів, позбавлення культурних цінностей;

2) виселення або примусове переміщення із місць компактного проживання у будь-якій формі;

3) примусову асиміляцію або примусову інтеграцію у будь-якій формі;

4) заохочення або розпалювання расової, етнічної чи релігійної ненависті, направленої проти них.

Крім того, з метою відновлення історичної топоніміки корінних народів Кабінет Міністрів України після консультацій з представницькими органами вносить в установленому порядку на розгляд Верховної Ради проекти постанов про перейменування населених пунктів. Однак тут виникає логічне запитання, чи не стане це актом зловживання з боку цих народів, адже той же Сімферополь чи Севастополь у свій час мали татарські назви, а згідно з переписом 2001 року, понад три чверті їх жителів складають саме не татари. До того ж у результаті декомунізації більшість назв міст, сіл та селищ Автономної республіки Крим, що містили слова, які мали відношення до комуністичного режиму, отримали саме татарські назви.

Такі народи, згідно із законопроектом, матимуть право створювати свої заклади освіти. Держава гарантує можливість вивчення їхніх мов.

А далі ще цікава норма: держава може надавати підтримку засобам масової інформації, в яких представницькі органи корінних народів самостійно прямо володіють щонайменше 51 відсотком статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) ЗМІ, у разі якщо такі ЗМІ відповідно до ліцензії на мовлення чи дозволу на тимчасове мовлення здійснюють не менше 50 відсотків мовлення мовами корінних народів. Тобто пропонується закріпити можливість фінансування з державного бюджету приватних компаній. На сьогодні така акція продовжує діяти стосовно татарського телеканалу ATR, власником якого, згідно з інформацією ЗМІ, є громадянин Росії Ленур Іслямов.

Далі чиновники пропонують зазначити, що ці народи мають право на спрямування частини доходів, отриманих бюджетами всіх рівнів від користування природними ресурсами, що знаходяться на території Криму та міста Севастополя, на свої потреби. Порядок спрямування частини доходів, визначається Бюджетним кодексом України.

У законопроекті передбачено, що представницькі органи цих меншин мають право на доступ до фінансової, технічної, благодійної та гуманітарної допомоги від іноземних держав, міжнародних організацій, юридичних і фізичних осіб. А самі представницькі органи фінансуються з державного бюджету. Порядок звітування за ці кошти, визначається урядом та передбачає оприлюднення інформації про надходження і витрати.

Цікаво, що таким меншинам гарантується міжнародне представництво шляхом участі у відповідних організаціях і міжнародних зустрічах.

Для довідки, за українським переписом 2001 року, татари складали 243 тис. жителів Автономної республіки Крим (близько 12% від усіх жителів), караїмів - 671 особа, кримчаків — 406.

У Севастополі кількість татар не перевищувала 2 тисяч, що становить менше ніж 0,5% жителів.

Раніше Рада ухвалила за основу законопроект, який «зачистить» законодавство від радянської спадщини.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Надія Андрусик
    Надія Андрусик
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Ярослав Василенко
    Ярослав Василенко
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду
  • Валентин Сердюк
    Валентин Сердюк
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Ігор Бахаєв
    Ігор Бахаєв
    суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області