Сім причин, чому законопроект про протидію рейдерству необхідно ухвалити в другому читанні

Нардеп Ігор Фріс повідомив, що законопроект № 3774 від 02.07.2020 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» готовий до розгляду на засіданні Комітету з питань правової політики та внесення до сесійної зали Верховної Ради.

Його авторами є Галина Янченко, Андрій Костін, Володимир Ватрас, Владлен Неклюдов, Ігор Фріс, Лариса Білозір та інші.

15.04.2021 Верховна Рада ухвалила його в першому читанні за основу із скороченим строком підготовки.

До другого читання депутати запропонували до нього 304 поправки. Тож на швидке та безтурботне голосування за законопроект годі сподіватися.

Депутати називають щонайменше сім підстав для ухвалення законопроекту.

По-перше, існуючий механізм розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора не передбачає адекватних інструментів реагування.

По-друге, за чинним законодавством встановлено низку надмірних формальних вимог до змісту скарги, яка подається до Міністерства юстиції України, наприклад, щодо обов'язкового зазначення у ній норм законодавства, які порушено, відомостей про наявність чи відсутність судового спору щодо порушеного у скарзі питання, а також вимог щодо засвідчення копій документів, які додаються до скарги.

Тож необхідно прибрати відповідні бар'єри для розгляду скарг по суті для недопущення повернення попередньої практики відмов з формальних підстав.

По-третє, за чинним законодавством у разі відмови в задоволенні скарги через її неналежне оформлення скаржник має право повторно звернутися зі скаргою, однак в межах визначеного строку на оскарження, який в такому випадку не зупиняється та спливає у загальному порядку. Раніше дуже багато скаржників, які зверталися до Міністерства юстиції України, отримували спочатку відмову через неналежне оформлення скарги, а після усунення недоліків скарги – відмову через пропущений строк на оскарження.

По-четверте, інститут «зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації» на практиці нерідко використовується недобросовісними особами для так званого підвішування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на строк до 15 днів, протягом якого проведення реєстраційних дій блокується.

По-п'яте, чинне законодавство передбачає можливість підписання протоколу загальних зборів учасників юридичної особи лише головою та секретарем зборів (для товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю достатньо підпису одного лише голови зборів).

Часто рейдерські дії, пов'язані з незаконною зміною керівника юридичної особи, супроводжуються підписанням недобросовісною особою протоколу, в якому стверджується, що на зборах була присутня достатня кількість учасників і що вони голосували за відповідне рішення (хоча насправді такі факти не мали місця).

По-шосте, в аграрній сфері непоодинокими є випадки, коли керівник юридичної особи, яка є орендарем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, недобросовісно (без погодження із учасниками такої юридичної особи та всупереч її інтересам) підписує правочин про дострокове розірвання відповідних договорів оренди. Це пов’язано з відсутністю в багатьох статутах обмежень повноважень керівника на підписання відповідних правочинів.

По-сьоме, чинне законодавство не передбачає можливості проведення окремих реєстраційних дій щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб без втручання людини, гальмуючи тим самим впровадження швидкого реєстраційного сервісу з нульовими корупційними ризиками. Натомість його запроваджує законопроект № 3774.

Отже для усунення вищезазначених проблем проектом Закону пропонується:

• надати Мін’юсту право забороняти проведення реєстраційних дій на період розгляду скарги на реєстраційні дії (рішення);

• запровадити обов'язковість оприлюднення прийнятих Міністерством юстиції України рішень на офіційному вебсайті;

• запровадити правило про зупинення перебігу строку на оскарження у разі повернення скаржнику неналежно оформленої скарги (на період між датою подання скарги та датою її повернення);

• збільшити строк на оскарження реєстраційних дій (рішень) – з 60 календарних днів до 3 місяців із одночасним запровадженням граничного строку (3 роки з дня проведення оскаржуваної реєстраційної дії), після спливу якого право на відповідне адміністративне оскарження не може бути реалізоване;

• скасувати процедуру зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

• встановити, що протокол зборів стосовно зміни керівника має бути підписаний учасниками, які голосували за відповідне рішення та голосів яких достатньо для його прийняття;

• запровадити можливість проведення окремих реєстраційних дій щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб без втручання людини;

• запровадити правило про те, що правочин про розірвання договору оренди землі сільськогосподарського призначення, за яким орендарем є юридична особа, проголошується за замовчуванням значним, тобто потребує попереднього рішення загальних зборів учасників про надання згоди на його укладення (зміни вносяться в Закон України «Про оренду землі»);

• змінюється структура Державного реєстру прав, зокрема розділ Державного реєстру прав щодо земельної ділянки відкривається виключно за наявності відомостей про таку ділянку у Державному земельному кадастрі, а щодо новоствореного об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, за наявності відомостей про такий об’єкт у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

• державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об’єкт;
• проведення реєстраційних дій буде зупинятися на підставі:

1) судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили;

2) рішення Міністерства юстиції України про заборону вчинення реєстраційних дій;

3) заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

Раніше ВП ВС з’ясувала, що документи є рухомим майном, а спір щодо їх витребування може бути корпоративним

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.