ВС роз’яснив, чим характеризується інтелектуальний та вольовий момент непрямого умислу

14:57, 10 июня 2021
В окремих випадках свідоме припущення суспільно небезпечних наслідків може виявлятися у безпідставному розрахунку та їх ненастанні.
ВС роз’яснив, чим характеризується інтелектуальний та вольовий момент непрямого умислу

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 149/2610/19, в якій досліджував питання відмінності непрямого умислу від інших форм вини.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що  чоловік під час вживання алкогольних напоїв спільно з товаришами, у ході раптово виниклого конфлікту з потерпілим, завдав йому декілька ударів руками по обличчю. Після зауважень власниці домогосподарства засуджений разом з товаришами відвів потерпілого до берега річки, де, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, спочатку наніс декілька ударів руками у обличчя, а потім – один удар ногою у ділянку спини, від якого потерпілий, перебуваючи на узрізі берегу річки з різким схилом, впав у воду обличчям донизу та утопився.

Крім того,  після вчинення вбивства, дізнавшись, що очевидець подій розповідає про його причетність до вчиненого злочину, у ході вживання спиртних напоїв спільно із іншими особами у домоволодінні, на ґрунті конфлікту з потерпілою, під час якого вона почала погрожувати повідомити про вчинений ним злочин, переслідуючи мету приховати вчинені ним протиправні дії, умисно завдав потерпілій удар обухом сокири у голову. Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя потерпілої, завдав їй множинні удари у ділянку голови, від яких настала смерть.  Разом з товаришами він поклав тіло потерпілої у покривало і відніс до річки, де викинув у воду.

Місцевий суд призначив чоловікові остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років. Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.

У касаційній скарзі касатор стверджував, що місцевий суд, кваліфікуючи дії засудженого за епізодом протиправних дій стосовно потерпілого, належно не врахував висновок експерта, який свідчить про те, що смерть потерпілого настала внаслідок утоплення. Такі обставини, на переконання сторони захисту, виключають наявність в діях засудженого прямого умислу, а відтак і можливість кваліфікувати його дії за цим епізодом як умисне вбивство.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що відмінність непрямого умислу від інших форм вини зводиться, зокрема, до відмінностей у розумінні його інтелектуального та вольових моментів. Інтелектуальний момент (усвідомлення і передбачення) непрямого умислу характеризується усвідомленням особи суспільного небезпечного характеру свого діяння, що за своєю правовою природою повністю збігається з прямим умислом, при цьому особа передбачає настання наслідків як можливого результату.

Вольовим моментом непрямого умислу, який характеризується ставленням особи до наслідків, є свідоме припущення їх настання. Так, особа, яка не спрямовуючи свою волю на досягнення наслідку, все ж таки свідомо припускає його настання. Найчастіше таке свідоме припущення полягає у байдужому ставленні до наслідків. У такому випадку особа посідає не активну, а пасивну стосовно наслідків позицію, які являються побічним результатом злочинного діяння винного.

ВС підкреслив, що у окремих випадках свідоме припущення суспільно небезпечних наслідків може виявлятися у безпідставному розрахунку та їх ненастанні. Воля особи нібито спрямована на недопущення наслідків свого діяння, проте, її розрахунок і надії абстрактні, ні на чому конкретному не ґрунтуються. У подібних випадках говорять на розрахунок «навмання».

Так, згідно з висновком експерта, на тілі було виявлено легкі тілесні ушкодження, які не перебувають у причинному наслідковому зв’язку із смертю потерпілого. Смерть особи настала від механічної асфікції внаслідок утоплення у воді.

Також ВС відзначив, що допитаний під час судового розгляду у місцевому суді експерт показав, що, враховуючи кількість алкоголю, яка була виявлена у потерпілого, він погано орієнтувався в оточуючій обстановці. Процес його утоплення тривав декілька десятків секунд, під час якого потерпілий вчиняв нескоординовані рефлекторні рухи, зокрема махав руками у воді та ковтав її.

Враховуючи викладене, суди дійшли вмотивованих висновків, що засуджений привів потерпілого до річки Південний Буг та, розуміючи, що останній перебуває у стані сильного алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи, що потерпілий не може в повній мірі керувати своїми діями і чинити опір, поставив його над схилом річки та завдав несподіваний різкий удар ногою у спину, від якого потерпілий, опинившись у воді обличчям донизу, погано орієнтуючись у просторі, втратив орієнтацію та захлинувся водою.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що з огляду на викладені обставини засуджений діяв цілеспрямовано, усвідомлював небезпеку своїх дій стосовно потерпілого, передбачав можливість настання наслідків у вигляді смерті та припускав їх настання, що є непрямим умислом, який, попри посилання захисника у касаційній скарзі, охоплюється статтею 115 КК.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд нагадав, що є основними ознаками фіктивного правочину.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
«Очищение судей будет в любом случае», – Зеленский
«Очищение судей будет в любом случае», – Зеленский
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Руслан Гетьман
    Руслан Гетьман
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Олена Лісовська
    Олена Лісовська
    суддя Деснянського районного суду міста Києва
  • Олег Курко
    Олег Курко
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ярослав Вернидубов
    Ярослав Вернидубов
    суддя Дніпровського районного суду міста Києва
загрузка...