Податкова амністія – на старт: як українцям пропонують «спокутувати гріхи»

10:00, 11 июня 2021
Законодавець, нарешті, відкрив карти і зізнався в тому, що після проведення податкової амністії податкове законодавство буде значно жорсткішим до звичайних громадян.
Податкова амністія – на старт: як українцям пропонують «спокутувати гріхи»
Джерело фото: segodnya.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Вже 15 червня Верховна Рада може ухвалити закон про «податкову амністію». Так, 4 червня парламентарі розпочали розгляд поправок до другого читання президентського законопроекту №5153 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особам належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Разом з тим, проект містить ряд ризиків, про які «Судово-юридична газета» раніше вже писала. До другого читанні у ньому з’явилася і поправка стосовно податків при операціях з нерухомістю.

Кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, адвокат, експерт з податкового права Антон Поляничко прокоментував «Судово-юридичній газеті», чого слід очікувати від ухвалення закону про податкову амністію в редакції, запропонованій до другого читання.

«За результатами ознайомлення з підготовленим до другого читання законопроектом №5153 щодо спеціального одноразового декларування (або так званої податкової амністії) можемо висловити такі міркування.

Насамперед законопроект не зазнав істотних змін, порівняно з первинною редакцію. Основну концепцію платної обмеженої податкової амністії, яка поширюється не на всіх і звільняє від відповідальності лише за окремі правопорушення, залишено незмінною.

Нікуди не поділися основні вади законопроекту, які відлякуватимуть більшість потенційних декларантів від використання запропонованої владою амністії.

Вимоги про здійснення фінансового моніторингу щодо коштів, які будуть зараховані на спеціальні банківські рахунки (а іншого механізму для декларування готівки законопроект не містить), зберігаються в повному обсязі. Отже, пропонована владою податкова амністія залишається додатковим платним фінансовим моніторингом для сміливих і впевнених у собі громадян, єдиною потенційною перевагою якого є теоретична неможливість в Україні бути притягненим до відповідальності за несплату податків із задекларованих сум.

Підкреслюємо, що це лише за умови, якщо у банку не виникне питань щодо можливих інших правопорушень, які ви вчинили, здобуваючи відповідні кошти.

При цьому результати такого моніторингу будуть враховуватися лише в Україні, а отже, скористатися амністованими в межах одноразового декларування коштами за кордоном можна буде лише на власний ризик.

Ба більше, влада вирішила усунути «несправедливість» у питанні фінансового моніторингу щодо коштів, які будуть задекларовані за одноразовим декларуванням, і коштів, які надійдуть від безподаткової ліквідації іноземних компаній, передбаченої в межах подальших заходів із оподаткування доходів фізичних осіб від контрольованих іноземних компаній. Нагадаємо, що в разі ліквідації іноземної компанії, що контролюється резидентом України, до 1 січня 2022 року, доходи, отримані від такої компанії, оподатковуються ПДФО за нульовою ставкою. Проте про фінансовий моніторинг щодо цих активів у законодавстві окремої згадки не було.

І от цю прогалину виправлено: законопроект 5153 доповнили нормою про те, що стосовно відповідних коштів проводяться усі необхідні заходи щодо встановлення джерел їх походження відповідно до законодавства про фінансовий моніторинг. Відтепер усі в рівних умовах: і колишні володільці офшорів, і звичайні громадяни, які отримували зарплату в конвертах, – всі підпадатимуть під фінансовий моніторинг.

Щоправда, в аспекті встановлення соціальної справедливості залишається незрозумілим, чому ж власники офшорів податок не сплачують, а звичайні громадяни – повинні.

До речі, про звичайних громадян, які отримували зарплати в конвертах. Незважаючи на думки багатьох експертів про те, що законопроект про податкову амністію не повинен поширюватися на доходи, отримані громадянами від податкових агентів, відповідні норми збереглися і жодних змін не зазнали.

Отже, працівники, що отримували доходи від податкових агентів, мають спокутати гріхи своїх роботодавців і заплатити державі за те, що їх роботодавець колись ухилився від податків. І це притому, що фізичні особи ніколи не були відповідальними за сплату податковими агентами податків із цих доходів.

Аби громадяни не думали, що податкова амністія – це справа геть нікому не потрібна і не дасть жодних переваг у подальшому житті, законодавець, нарешті, відкрив карти і зізнався в тому, що після проведення податкової амністії податкове законодавство буде значно жорсткішим до звичайних громадян.

З цією метою до законопроекту 5153 додано норму, яка зобов'язує Кабінет міністрів України протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності законом розробити законопроект щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб.

Неважко здогадатися, що йтиметься про непрямі методи оподаткування, про які попереджали багато експертів (і ми, в тому числі) і запровадження яких найближчим часом активно заперечували представники влади. Виявляється, в розумінні представників влади, дев'ять місяців з дня набрання чинності амністії – це дуже віддалена перспектива...

Гарний привід замислитися про те, чи можна в подальшому довіряти словам цих представників?

Отже, українцям варто починати готуватися до життя в умовах непрямих методів. І це за нереформованої податкової служби, за відсутності можливості вести бізнес без несення корупційних витрат і за умови непідйомних для більшості податків європейського рівня!

Найбільш цинічним у пропонованій амністії залишається те, що вона не передбачає жодних переваг для тих, хто весь час сумлінно сплачував податки. Задекларувати законно оподатковані активи законопроект можливості не надає. Водночас, якщо ви не скористаєтеся одноразовим декларуванням, імперативно буде вважатися, що ви маєте законно 400 тис. грн, кватиру площею до 120 кв. м, будинок - до 240 кв. м, клуню (нежитлова некомерційна нерухомість) 60 кв. м, автомобіль середньоринковою вартістю не більше 400 тис. грн з об'ємом двигуна не більше 3 літрів.

Отже, якщо ви придбали щось більше за рахунок цілком легальних і належним чином оподаткованих доходів – це ні на що не впливає. Законними будуть вважатися лише наведені вище активи. Що буде з рештою активів, законодавець поки що мовчить. Ймовірно, про це ми дізнаємось, коли побачимо законопроект про непрямі методи...

Але наразі все виглядає таким чином, що сумлінні платники податків пошиті в дурні», - зазначає Антон Поляничко.

Разом з тим, він відзначає і деякі позитиви:

«Чи все так погано із законопроектом 5153? На диво, ні.

У цьому законопроекті саме перед другим читанням з'явилися норми, які, на нашу думку, є прогресивними і заслуговують на ухвалення (на відміну від усього проекту в цілому).

Хоча ці норми активно критикують, ми дозволимо собі не погодитися з більшістю і підтримати новели, які мають цілком очевидне профіскальне спрямування. Але цього разу ми вважаємо вжиття подібних заходів цілком виправданим, причому зі збереженням принципу пропорційного втручання.

У своїх публікаціях на тему особливостей оподаткування у будівельній галузі ми згадували про схему реалізації новозбудованого житла від імені фізичних осіб, які всупереч закону ухилилися від державної реєстрації підприємництва і в такий спосіб уникнули поширення на себе правил оподаткування, передбачених для фізичних осіб-підприємців. Спритні забудовники скористалися явною прогалиною в податковому законодавстві і використовували ставку оподаткування ПДФО в 5%, яка ніколи не планувалася законодавцем для застосування в межах будівельного бізнесу.

І от цю шпарину вирішили нарешті закрити. Якщо новели набудуть чинності, лише дохід від другого в календарному році відчуження об'єкту нерухомості буде оподатковуватися за ставкою 5%. А третій та наступні – за повною ставкою у 18%.

Такий порядок оподаткування справді може значно нівелювати привабливість зухвалих податкових оборудок, що супроводжувалися явною неповагою до публічного порядку у вигляді ухилення не лише від податків, а й від реєстрації підприємництва.

Причому законодавець потурбувався про справедливе визначення об'єкту оподаткування в подібних ситуаціях, передбачивши можливість зменшення такого об'єкту на суму витрат, пов'язаних із придбанням нерухомості, яка відчужується.

Фактично механізм оподаткування третього і більше об'єкту нерухомості буде прирівняний до правил оподаткування інвестиційних прибутків, тобто результату операцій з цінними паперами, корпоративними правами та іншими фінансовими активами. Оподатковуватиметься за ставкою 18% лише різниця між витратами на придбання нерухомості та доходом від її відчуження.

Цю норму варто визнати дійсно прогресивною.

Щоправда, її застосування на практиці може породити проблеми, які вже виникали із оподаткуванням інвестиційних прибутків. Часом податківці своєрідно підходять до питання документального підтвердження витрат на придбання певного активу, геть не приймаючи до уваги сплачені готівкові кошти.

Законопроект 5153 містить згадку про те, що витратами на придбання нерухомості є, зокрема, витрати на підставі договору купівлі-продажу, міни тощо. Проте у податківців на практиці виникатиме чимало питань до витрат за договорами між фізичними особами, коли безготівкові розрахунки (хоча й всупереч чинному законодавству) не проводяться.

Та в будь-якому разі це краще, ніж безальтернативно оподатковувати за ставкою 18% всю суму доходів від продажу третього і наступних об'єктів нерухомості, як це передбачає сумнозвісний законопроект 5600. Він так само містить новели, присвячені відповідному питанню, але не допускає можливості врахування витрат при визначення об'єкту оподаткування від продажу нерухомості.

Отже, законодавець рішуче заходився перекрити схеми продажу новозбудованого житла, що супроводжувалися настільки зухвалим ігноруванням справедливості в оподаткуванні, що нівелювали собою цінність права як таку. І краще, якщо це буде зроблено за концепцією, пропонованою законопроектом 5153, ніж 5600.

Чи можна було зробити ще краще? Авжеж. Можна було передбачити випадки, коли звичайні громадяни – не підприємці займаються інвестиційною діяльністю з нерухомістю. Це в тому  разі, коли громадянин придбаває відповідні об'єкти в іншого забудовника, який належним чином зареєстрований як підприємець і який сплачує всі податки. Для цих випадків можна було б передбачити певні послаблення. Але і так краще, ніж нічого.

Єдине зауваження з цього приводу – це необхідність відстежити, аби у Верховній Раді України не було проголосовано одночасно обидва законопроекти з того самого питання. Бо згодом виникнуть спори про те, який із нових законів застосовувати – той, що був прийнятий пізніше, чи той, що містить більш сприятливі норми для платника податків.

Підсумовуючи, можна сказати, що найкращим, на наш погляд, варіантом розвитку подій із законопроектом 5153 було б прийняття його лише з одним пунктом – тим, який вносить зміни до статті 172 Податкового кодексу України в частині оподаткування доходів від продажу нерухомості. Та на жаль, такий сценарій видається не надто ймовірним.

Далі все залежить від того, чи дасть український народ зламати себе владі через коліно за допомогою непрямих методів. Що скажеш, народе?»

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Булгакова
    Ірина Булгакова
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді
  • Тетяна Войтенко
    Тетяна Войтенко
    суддя Подільського районного суду міста Києва