За якими критеріями визначається подібність правовідносин

14:00, 13 июня 2021
ВС розповів, що означає подібність правовідносин.
За якими критеріями визначається подібність правовідносин
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. 

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №  910/8358/19.

Обставини справи

Так, в касаційній скарзі, скаржник визначав підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій неправильне застосування судом апеляційної інстанції норми статті 231 Цивільного кодексу України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 910/19566/14, від 27.03.2019 у справі № 907/113/18, від 23.01.2020 у справі № 484/3809/16-ц, від 30.07.2020 у справі № 299/1529/16-ц (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);

Щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України ВС, вказав наступне.

Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цих норм, касаційний перегляд за вказаними мотивами може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Так, щодо визначеності подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та Об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.04 2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій чи аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб’єктний склад сторін спору, зміст правовідносин  (права та обов’язки сторін спору) та об’єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

ВС також зазначив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 910/19566/14, від 27.03.2019 у справі № 907/113/18, від 23.01.2020 у справі № 484/3809/16-ц, від 30.07.2020 у справі № 299/1529/16-ц, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Telegram канал Sud.ua
Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва