Оскарження дій приватного виконавця: ВС вказав на важливий аспект

Вимога виконавця є окремою формою вчинення ним своїх процесуальних повноважень у виконавчому провадженні, така вимога може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами в порядку оскарження рішень та дій виконавців до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі  № 640/14046/20.

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «А» звернулося до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, в якому просило:

визнати неправомірним та скасувати п.1 Вимоги про усунення порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження», винесеного приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва в зведеному виконавчому провадженні щодо надання належним чином завірених копій документів, необхідних для розрахунку вартості частки боржника, у статутному капіталі ТОВ «А», у розмірі внеску до статутного фонду в сумі 2 058 786,00 грн, а саме: копій документів фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати тощо) товариства з обмеженою відповідальністю «А» у повному їх обсязі з усіма додатками за останні 3 роки; 

визнати неправомірними та скасувати пов’язані з оскаржуваною Вимогою раніше винесені приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва в зведеному виконавчому провадженні:

а) пункти:14, 15, 16, 18, 19 Повідомлення про намір звернути стягнення на частку учасника товариства щодо витребування даних з ТОВ «А»;

б) вимогу приватного виконавця від 04.02.2020.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного суду, у задоволенні позовних вимог відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що рішенням, яке може порушувати права позивача, є рішення (постанова) виконавця про застосування штрафу, і саме при його оскарженні має визначатися законність вимог, а визначення питання необхідності витребовування певної інформації та документів віднесено до дискреційних повноважень виконавця і обумовлено лише наявністю зв`язку з виконавчим провадженням, зокрема, з метою визначення вартості корпоративних прав, а тому в даному випадку судом вбачається обґрунтованим витребовування відповідачем документів та інформації  у позивача.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії (пункт 9 розділу І Інструкції №512/5).

Також ВС зазначив, що у вимозі, дорученні, запиті виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання (пункт 12 розділу І Інструкції №512/5).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).

Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

ВС наголосив, що згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.      

Аналіз такого правового врегулювання дає змогу суду зробити правовий висновок про те, що вимога виконавця є окремою формою вчинення ним своїх процесуальних повноважень у виконавчому провадженні, вимоги до якого встановлені Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією, а тому в силу вимог частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» така вимога може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами в порядку оскарження рішень та дій виконавців до відповідного адміністративного суду в порядку передбаченому законом.

Верховний Суд зазначив, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам щодо їх законності та обґрунтованості, оскільки ухвалені без повного і всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього спору, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Верховний Суд скасував рішення суду першої та апеляційної інстанції і направив справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду  міста Києва.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про відшкодування майнової та моральної шкоди при затопленні квартири.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.