Суддя про податкову амністію: «Попереду в нас невідворотне скасування презумпції правомірності правочину»

14:27, 18 июня 2021
Попереду в нас невідворотне скасування презумпції правомірності правочину, оскільки анонсовані заходи контролю передбачають обмеження легітимності угод, укладених «неамністованими» особами, - суддя.
Суддя про податкову амністію: «Попереду в нас невідворотне скасування презумпції правомірності правочину»
Джерело фото: calmatters.org
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Суддя Східного апеляційного господарського суду Михайло Слободін на своїй сторінці у фейсбуці прокоментував нещодавно прийнятий Верховною Радою пакет законопроектів про податкову амністію, зокрема законопроект 5153.

«Парламентом прийнятий закон «про податкову амністію» і він неперевершений.

На жаль, обмеження, які накладає на мене професія, а також залишки виховання не дозволяють висловити усе, що думаю про цей закон.

Однак не можу не відзначити гармонійності назви і змісту цього закону.

Як відомо, амністія застосовується до осіб, винних у скоєнні правопорушення, тому держава, нарешті, висловила своє відношення до тих, хто накопичував грошові заощадження.

З дрібних нюансів можна ще відзначити презумпцію незаконності грошових заощаджень, яка прямо в законі не названа, але очевидним чином випливає з факту фінансових санкцій за наявність таких заощаджень.

Також з дрібничок впадає в око, що попереду в нас невідворотне скасування презумпції правомірності правочину, оскільки анонсовані заходи контролю передбачають обмеження легітимності угод, укладених «неамністованими» особами.

Само собою, з вересня ми потроху отримаємо непрямі методи оцінки активів фізичних осіб, бо «неамністовані» особи не повинні спати спокійно.

Незрозуміло, що буде із грошовими спадками, але я маю впевненість у потенціалі нашого законодавця і фіскалів - вони розрублять цей гордіїв вузол через ретроактивну дію норм про «податкову амністію», тобто зворотну дію закону про майнову відповідальність», - зауважив він.

В свою чергу президент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе у коментарі «Лівому берегу» зауважив, що закон «містить суттєві ризики для звичайних людей».

В першу чергу через те, що всі готівкові кошти українців за законом в будь-якому випадку вже вважаються «здобутими» з порушенням законодавства і без сплати податків. «Але у нас в країні не існує заборони на зберігання коштів у готівковій формі. Тому до об'єктів декларування обов'язково необхідно було б додати: «Готівкові кошти, які не розміщені на рахунках банківських установ», - вважає Катамадзе. З огляду на відсутність довіри українців до банків, «ніхто ніякі гроші «з-під матраців» ні в які установи банків, ні в економіку не понесе. Більшість українців на сьогоднішній день не вірять банківській системі, де в останні роки банкрутують навіть державні банки», - прогнозує він.

Якщо ж все-таки українці понесуть гроші в банк, то незрозуміло: чому саме на установи банків згідно із законом покладається обов'язок встановлення джерел походження коштів і яким чином вони будуть підтверджувати їх законність? Адже саме банк буде розміщувати ваші кошти для початку на спецрахунок і головне - після перевірки декларанта на відповідність «вимогам законодавства в сфері фінансового моніторингу». Тобто після зарахування грошей саме банк буде встановлювати джерело їх походження. «Це реальна можливість вибіркового «правосуддя», зловживань, що сприятиме корупції. Введення таких норм фінансового моніторингу значно послабить ефект добровільного декларування доходів», - не сумнівається керівник Асоціації.

Також раніше кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, адвокат, експерт з податкового права Антон Поляничко прокоментував «Судово-юридичній газеті», чого слід очікувати від ухваленого закону про податкову амністію в редакції, запропонованій до другого читання.

«Нікуди не поділися основні вади законопроекту, які відлякуватимуть більшість потенційних декларантів від використання запропонованої владою амністії.

Вимоги про здійснення фінансового моніторингу щодо коштів, які будуть зараховані на спеціальні банківські рахунки (а іншого механізму для декларування готівки законопроект не містить), зберігаються в повному обсязі. Отже, пропонована владою податкова амністія залишається додатковим платним фінансовим моніторингом для сміливих і впевнених у собі громадян, єдиною потенційною перевагою якого є теоретична неможливість в Україні бути притягненим до відповідальності за несплату податків із задекларованих сум.

Підкреслюємо, що це лише за умови, якщо у банку не виникне питань щодо можливих інших правопорушень, які ви вчинили, здобуваючи відповідні кошти.

При цьому результати такого моніторингу будуть враховуватися лише в Україні, а отже, скористатися амністованими в межах одноразового декларування коштами за кордоном можна буде лише на власний ризик.

Ба більше, влада вирішила усунути «несправедливість» у питанні фінансового моніторингу щодо коштів, які будуть задекларовані за одноразовим декларуванням, і коштів, які надійдуть від безподаткової ліквідації іноземних компаній, передбаченої в межах подальших заходів із оподаткування доходів фізичних осіб від контрольованих іноземних компаній. Нагадаємо, що в разі ліквідації іноземної компанії, що контролюється резидентом України, до 1 січня 2022 року, доходи, отримані від такої компанії, оподатковуються ПДФО за нульовою ставкою. Проте про фінансовий моніторинг щодо цих активів у законодавстві окремої згадки не було.

І от цю прогалину виправлено: законопроект 5153 доповнили нормою про те, що стосовно відповідних коштів проводяться усі необхідні заходи щодо встановлення джерел їх походження відповідно до законодавства про фінансовий моніторинг. Відтепер усі в рівних умовах: і колишні володільці офшорів, і звичайні громадяни, які отримували зарплату в конвертах, – всі підпадатимуть під фінансовий моніторинг.

Щоправда, в аспекті встановлення соціальної справедливості залишається незрозумілим, чому ж власники офшорів податок не сплачують, а звичайні громадяни – повинні.

До речі, про звичайних громадян, які отримували зарплати в конвертах. Незважаючи на думки багатьох експертів про те, що законопроект про податкову амністію не повинен поширюватися на доходи, отримані громадянами від податкових агентів, відповідні норми збереглися і жодних змін не зазнали.

Отже, працівники, що отримували доходи від податкових агентів, мають спокутати гріхи своїх роботодавців і заплатити державі за те, що їх роботодавець колись ухилився від податків. І це притому, що фізичні особи ніколи не були відповідальними за сплату податковими агентами податків із цих доходів.

Аби громадяни не думали, що податкова амністія – це справа геть нікому не потрібна і не дасть жодних переваг у подальшому житті, законодавець, нарешті, відкрив карти і зізнався в тому, що після проведення податкової амністії податкове законодавство буде значно жорсткішим до звичайних громадян.

З цією метою до законопроекту 5153 додано норму, яка зобов'язує Кабінет міністрів України протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності законом розробити законопроект щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб.

Неважко здогадатися, що йтиметься про непрямі методи оподаткування, про які попереджали багато експертів (і ми, в тому числі) і запровадження яких найближчим часом активно заперечували представники влади. Виявляється, в розумінні представників влади, дев'ять місяців з дня набрання чинності амністії – це дуже віддалена перспектива...

Гарний привід замислитися про те, чи можна в подальшому довіряти словам цих представників?

Отже, українцям варто починати готуватися до життя в умовах непрямих методів. І це за нереформованої податкової служби, за відсутності можливості вести бізнес без несення корупційних витрат і за умови непідйомних для більшості податків європейського рівня!

Найбільш цинічним у пропонованій амністії залишається те, що вона не передбачає жодних переваг для тих, хто весь час сумлінно сплачував податки. Задекларувати законно оподатковані активи законопроект можливості не надає. Водночас, якщо ви не скористаєтеся одноразовим декларуванням, імперативно буде вважатися, що ви маєте законно 400 тис. грн, кватиру площею до 120 кв. м, будинок - до 240 кв. м, клуню (нежитлова некомерційна нерухомість) 60 кв. м, автомобіль середньоринковою вартістю не більше 400 тис. грн з об'ємом двигуна не більше 3 літрів.

Отже, якщо ви придбали щось більше за рахунок цілком легальних і належним чином оподаткованих доходів – це ні на що не впливає. Законними будуть вважатися лише наведені вище активи. Що буде з рештою активів, законодавець поки що мовчить. Ймовірно, про це ми дізнаємось, коли побачимо законопроект про непрямі методи...

Але наразі все виглядає таким чином, що сумлінні платники податків пошиті в дурні», - зазначає Антон Поляничко.

 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

Нестандартный подход к разделу имущества и получению алиментов при разводе – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Нестандартный подход к разделу имущества и получению алиментов при разводе – прямой эфир
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Інна П'єнта
    Інна П'єнта
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Ольга Склярук
    Ольга Склярук
    суддя Східного апеляційного господарського суду