Чи є витяг з технічної документації про грошову оцінку землі рішенням суб’єкта владних повноважень

17:00, 26 июля 2021
ВС: Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків.
Чи є витяг з технічної документації про грошову оцінку землі рішенням суб’єкта владних повноважень

Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №804/1472/17.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що ще у лютому 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області;

- зобов`язати управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області видати витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 1,7839 га, яка знаходиться у користуванні ПрАТ «К» на підставі договору оренди із застосуванням коефіцієнту функціонального призначення, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов задоволено. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Суд дійшов висновку, що Криворізькою міською радою у межах наданих повноважень, у спосіб, встановлений чинним законодавством, прийняті рішення, у яких зазначено і категорію земельної ділянки (комерційне використання), переданої позивачу в оренду, і коефіцієнт, що характеризує функціональне використання цієї ділянки (Кф=2,5). Враховуючи, що рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах, визначених законом повноважень, є обов`язковими до виконання на відповідній території в силу ч. 1 ст. 144 Конституції України, і вищевказані рішення міської ради на час виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду справи у судовому порядку не скасовувались та не визнавались нечинними, суд дійшов висновку, що відповідачем - територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, до завдань якого, зокрема, відноситься видача витягів   з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, підготовку та оформлення спірного витягу з технічної документації здійснено з дотриманням вимог діючого законодавства.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що згідно з частиною 1 статті 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об’єктом правового регулювання є становлення загальних правил поведінки між декількома суб’єктами, що беруть на себе права чи обов’язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб’єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тимчасом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб’єкта права, якому надають певні права або на якого покладається певні обов’язки. І об’єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб’єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Враховуючи викладене, Верховний Суд прийшов до переконання, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Також Верховний Суд наголосив, що суди попередніх інстанцій не врахували, що вчинення дій щодо застосування у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень відповідача.  Тобто такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відтак, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того, ВС підкреслив, що чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач у цій справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичного значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

При цьому належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, а в решті - залишенню без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився стосовно позбавлення права користування житловим приміщенням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Пленум Верховного Суда обсуждает конституционность Этического совета по проверке ВСП, ОНЛАЙН
Пленум Верховного Суда обсуждает конституционность Этического совета по проверке ВСП, ОНЛАЙН
Loading...
Главное за день
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гончарова
    Ірина Гончарова
    суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
  • Олексій Симоненко
    Олексій Симоненко
    заступник Генерального прокурора України
  • Армен Бегунц
    Армен Бегунц
    суддя Другого апеляційного адміністративного суду
загрузка...