Чи є отримання заяви про кримінальне правопорушення слідчою (розшуковою) дією

13:16, 3 августа 2021
ВС: отримання заяви про кримінальне правопорушення не є слідчою (розшуковою) дією.
Чи є отримання заяви про кримінальне правопорушення слідчою (розшуковою) дією
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 552/1884/20 та встановив, що отримання заяви про кримінальне правопорушення не є слідчою (розшуковою) дією, а, отже, на проведення цієї процесуальної дії до внесення відомостей до ЄРДР не поширюється заборона, передбачена частиною 3 статті 214 КПК. З огляду на зазначене, а також обґрунтування цього доводу у касаційній скарзі суд не убачає підстав для визнання протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення недопустимим доказом.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що чоловік, перебуваючи в адміністративному приміщенні, в ході сварки, на  ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно завдав один удар пальцями правої руки в обличчя потерпілої та один удар пальцями правої руки в праву кисть потерпілої, чим спричинив останній легкі тілесні ушкодження.

За вирком місцевого суду йому призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції змінено в частині задоволення цивільного позову: зменшено розмір та стягнуто на користь потерпілого 6650 грн у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди. В іншій частині вирок суду залишено без змін.

У касаційній скарзі касатор вказував на істотні порушення норм процесуального права, які полягають у покладанні в основу обвинувачення недопустимих доказів, а саме: протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, ВС підкреслив, що  захисник стверджував, що протокол про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення не може бути допустимим доказом, адже він не встановлює чи не підтверджує обставини кримінального правопорушення, а лише є документом, в якому викладається інформація про вчинення кримінального правопорушення, що є підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Так, колегія суддів зазначила, що внутрішня властивість доказу, яка полягає у спроможності фактичних даних встановлювати наявність або відсутність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, має назву «належність». Її не слід плутати з допустимістю як зовнішньою властивістю доказу, яка полягає у тому, що фактичні дані мають бути отримані з належного джерела, належним суб`єктом та у належній процесуальній формі.

Зі змісту статті 85 КПК випливає, що належними є докази, які не тільки прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню і зазначені у статті 91 КПК, а й ті докази, які підтверджують існування чи відсутність інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

У цьому сенсі протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення надає змогу стороні захисту, а в подальшому і суду, пересвідчитися, чи були законні підстави для початку кримінального провадження. З огляду на те, що кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 125 КК, є провадженням у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого (стаття 477 КПК), її дослідження набуває особливого значення в аспекті можливості використання усіх доказів, зібраних у даному кримінальному провадженні.

Також ВС підкреслив, що відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 8 лютого 2019 року № 100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 5 березня 2019 року за № 223/33194, прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація. Заяви (повідомлення) можуть бути усні або письмові: усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 99 КПК складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій за умови наявності в них відомостей, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, належать до документів, які є відповідно до частини 2 статті 84 КПК процесуальними джерелами доказів.

Отримання заяви про кримінальне правопорушення не є слідчою (розшуковою) дією, а, отже, на проведення цієї процесуальної дії до внесення відомостей до ЄРДР не поширюється заборона, передбачена частиною 3 статті 214 КПК. З огляду на зазначене, а також обґрунтування цього доводу у касаційній скарзі, суд не убачає підстав для визнання протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення недопустимим доказом.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи допускає закон фінансування дошкільної освіти за рахунок коштів батьків.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде