Що має встановити суд при відшкодуванні шкоди, завданої органом державної влади: позиція ВС

10:00, 26 сентября 2021
ВС висловився про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури.
Що має встановити суд при відшкодуванні шкоди, завданої органом державної влади: позиція ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 201/3997/18, в якій досліджував питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю службових осіб прокуратури.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до прокуратури Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн та витрати з підготовки справи до розгляду в розмірі 6 000 грн.

Так, позовні вимоги мотивовані тим, що Первинна професійна спілка «П» подала до прокуратури Дніпропетровської області заяву про злочин, в якій просила внести відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за ст. 367 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/96/16-к визнано незаконною бездіяльність прокурора прокуратури Дніпропетровської області щодо не розгляду заяви Професійної спілки «П» про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов`язано прокурора прокуратури Дніпропетровської області розглянути заяву Професійної спілки про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно  до вимог статті 214 КПК У

У подальшому він оскаржував дії та рішення слідчого у кримінальному провадженні. За результатами розгляду його скарг слідчими суддями Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська постановлені відповідні ухвали, якими встановлено бездіяльність посадових осіб прокуратури Дніпропетровської області під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Тому йому завдано моральну та майнову шкоду, яка полягає в понесених стражданнях, викликаних свавільним нехтуванням його прав, неправомірній бездіяльності прокуратури Дніпропетровської області, оскільки він був вимушений звертатись зі скаргами до слідчого судді місцевого суду. Вказане змусило його нервувати, створило певний дискомфорт; емоційно-нервове збудження та пригнічений стан дуже сильно вплинули на нього, через що він тривалий час не міг вночі спокійно спати, внаслідок чого почав до всього нервово відноситися, порушився звичайний спосіб життя, що негативно вплинуло на стан його здоров`я.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в задоволенні позову відмовлено. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з недоведеності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, а наявність судового рішення щодо визнання незаконної бездіяльності слідчого безумовно не встановлює доведеність усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-440цс16 вказано, що «спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу)».

Також ВС зазначив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) вказано, що «застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2021 року у справі № 227/3052/19 (провадження № 61-22337св19) зроблено висновок, що «суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності. Наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди. При цьому не будь-яке рішення слідчого судді свідчить про протиправність дій державних органів, а мають значення конкретні обставини, встановлені таким рішенням. При встановленні в порядку судового контролю слідчим суддею протиправності дій чи бездіяльності слідчих органів для вирішення питання про відшкодування шкоди необхідним є доведення заподіяння такими діями (бездіяльністю) моральної шкоди та, відповідно, наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями (бездіяльністю) та заподіяною шкодою».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2019 року у справі № 686/20079/18 (провадження № 61-5360св19) зазначено, що «відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про недоведеність позивачем факту заподіяння відповідачами йому шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між прийняттям постанови про закриття кримінального провадження та настанням шкоди. Сам по собі факт, що прийняте слідчим поліції у порядку КПК України процесуальне рішення про закриття кримінального провадження було скасовано судом, не свідчить про наявність вини, заподіяння шкоди позивачу, а також про причинний зв'язок із заподіяною майновою та моральною шкодою.

ВС нагадав, що у частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, суди встановили, що позивачем не було надано доказів, що бездіяльністю службових осіб прокуратури Дніпропетровської області та Державної казначейської служби України йому було заподіяно моральну шкоду.

За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову в зв`язку з його недоведеністю. При цьому не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування: стягнення шкоди через ДТП.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа прокуратуры: какой должна быть зарплата прокурора и какие проблемы остались нерешенными
Реформа прокуратуры: какой должна быть зарплата прокурора и какие проблемы остались нерешенными
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Євген Чаку
    Євген Чаку
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду
  • Володимир Бєляновський
    Володимир Бєляновський
    суддя Південно-західного апеляційного господарського суду
загрузка...