ВС роз’яснив, в чому полягає відмінність понять предмет спору та предмет позову

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 909/243/18, в якій акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об’єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об’єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Розглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 180 вказаного Кодексу зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.

ВС підкреслив, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися.  Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правові підставі на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб’єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що  саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об’єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

При цьому колегія суддів наголошує на відмінностях між цими поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Так, як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за позовом Національного банку України до ТОВ «Т» є звернення стягнення на предмет іпотеки, а предметом спору за позовом ПрАТ «С» до Національного банку України є визнання припиненим договору іпотеки.

Тобто позов ПрАТ «С» не спрямований на той самий предмет спору, що й позов Національного банку України, не є взаємопов’язаний з первісним позовом, адже вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин, а тому суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що це унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом у даній справі.

Встановивши, що за своєю суттю позов третьої особи є позовом, який має інший предмет спору, аніж первісний позов, колегія суддів погоджується із доводами судів обох інстанцій, що позов ПрАТ «С» поданий з порушенням ч. 1 ст. 49, ч. 2  ст. 180 ГПК України і підлягав поверненню на підставі ч. 6 цієї статті Кодексу. Проте, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2020 такий позов був прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом.

Верховний Суд скасував рішення суду першої та апеляційної інстанції.

Так, з урахуванням викладеного, висновок судів попередніх інстанцій щодо закриття провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, є передчасним, а тому постанова Західного апеляційного господарського суду та ухвала Господарського суду Чернівецької області в частині закриття провадження у справі в частині позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ПрАТ «С» до Національного банку України, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «Т», ПАТ «К», про визнання договору іпотеки припиненим підлягає скасуванню відповідно до ст. 310 ГПК України, як такий, що прийнятий з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи можна змінювати посадовий оклад особи після того, як її уже звільнено з військової служби.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.