Судові рішення та повістки дозволять отримувати електронкою: Рада шукає вихід із ситуації з повідомленням учасників справи

Верховна Рада включила в порядок денний для розгляду в першому читанні законопроект № 4360 від 11.11.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного повідомлення учасників судового процесу та направлення копій судових рішень».

Законопроектом вносяться зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.

Проектом запропоновано такі новації:

• виключено обов’язок подання письмової заяви про sms та e-mail підписку і встановлено, що контактні дані, а саме номер мобільного телефону та адреса електронної пошти, зазначені у позовній заяві, апеляційній скарзі (які є їх обов’язковими реквізитами), можуть використовуватись судами для здійснення викликів та надсилання судових рішень;
• встановлено, що вручення викликів, повідомлень, судових рішень на електронну адресу, зазначену в заявах по суті справи, а судові виклик, повістка, судове рішення вважатимуться належним чином надісланими та врученими у разі наявного у суду електронного підтвердження про дату та час їх направлення або електронного підтвердження про отримання тексту електронного документа відповідальною особою установи;
• передбачено, що копія судового рішення, надіслана на електронну адресу, зазначену в заявах по суті справи, вважатиметься належно врученою.

Учасник судового процесу, якому судове рішення направлене на електронну пошту, повинен буде негайно підтвердити суду отримання судового рішення (електронною поштою або телефоном). Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним підтвердженням належного вручення судового рішення. У такому випадку судове рішення вважається врученим учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання судового рішення, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи. В такому випадку судове рішення вважається врученим з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Необхідність ухвалення законопроекту пов’язана із тим, що суди стикнулися із проблемою належного повідомлення учасників судового провадження про призначене судове засідання.

Відповідно до процесуального законодавства та усталеної практики Верховного Суду, суди повинні чітко дотримуватись вимог процесуального закону, який зобов`язує вручати судові документи завчасно з використанням послуг поштового зв’язку.

Складається ситуація, відповідно до якої саме від роботи АТ «Укрпошта» залежить належне повідомлення учасників справи про судові засідання та направлення судових рішень. Через неякісні послуги поштового зв’язку значно збільшуються строки розгляду справи, а самі обставини вручення/невручення процесуальних документів суду одержувачем/адресатом досліджуються суддями апеляційної та касаційної інстанцій при перегляді судових рішень і нерідко стають єдиною причиною скасування судових рішень.

Іншою причиною необхідності розгляду законопроекту є ситуація, що склалась у зв’язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Адже запровадження надсилання документів в електронному вигляді мінімізує можливий контакт між адресатом, адресантом та посередниками (працівниками установ, що надають поштові послуги).

«Судово-юридична газета» неодноразово розповідала, що у зв’язку з критичним станом фінансового забезпечення судових установ непоодинокими стали випадки зупинки судами процесу направлення судової кореспонденції учасникам судових справ, що у процесуальному плані є фактично зупинкою здійснення правосуддя.

Головне наукове експертне управління вважає, що адресу електронної пошти доцільно використовувати лише у випадку, якщо юридична особа та фізична особа-підприємець не мають офіційної електронної пошти, зареєстрованої у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Незрозумілим також залишається, про яку саме електронну пошту йдеться у змінах до ч. 1 ст. 129 КАС, оскільки ними передбачається пересилання тексту повістки на адресу електронної пошти, зазначену у заявах відповідного учасника по суті справи.

Згідно з висновком Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного повідомлення учасників судового процесу та направлення копій судових рішень» за метою не суперечить цілям Угоди про асоціацію, проте не відповідає міжнародно-правовим зобов’язанням України та потребує доопрацювання з метою уникнення можливого порушення права людини на справедливий розгляд справи.

Йдеться про невідповідність законопроекту статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже у згаданій статті зазначено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом».

Положення щодо термінів підтвердження факту отримання судового рішення/повістки, що пропонуються проектом Закону, можуть спричинити порушення права на справедливий судовий розгляд справи з дотриманням принципу змагальності судового процесу.

Також у Рішенні Європейського суду з прав людини «Фретте проти Франції» Суд підкреслив, що «принцип рівності вихідних умов — елемент більш широкої концепції справедливого судового розгляду — вимагає надання кожній стороні достатньої можливості представити свою справу в умовах, які не дають їй значних переваг перед її опонентом».

Треба зазначити, що завдяки карантину можливість проведення дистанційних засідань для  місцевих рад істотно розширять.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.