Кабмін запровадить нові вимоги для захисту докторських дисертацій: деталі

Захистити докторську дисертацію можна буде без навчання в докторантурі і не менше як через 5 років після захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії. Про це йдеться у проекті постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання присудження (позбавлення) наукових ступенів», яку розробило Міністерство освіти і науки України (МОН).

У проекті зазначено, що науковий ступінь доктора наук присуджується радою на підставі публічного захисту докторської дисертації. МОН затверджує рішення рад про присудження наукового ступеня доктора наук і видає дипломи.

Традиційно не забули і про доброчесність, зазначивши, що на здобуття наукового ступеня доктора наук поширюється дія законодавства з питань академічної доброчесності.

Важливо, що атестація осіб, підготовка яких розпочалася до 1 вересня 2016 року, буде здійснюватися відповідно до законодавства, що діяло до набрання Закону «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року.

Основні вимоги для отримання ступеня доктора наук

Обсяг докторської дисертації повинен мати обсяг основного тексту не менше 10 авторських аркушів (220 сторінок) на правах рукопису або не менше трьох авторських аркушів у вигляді наукової доповіді у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей, яка містить нові науково обґрунтовані результати. При цьому, аби захистити дисертацію, не обов’язково вчитися у докторантурі.

МОН затверджує/скасовує рішення докторських рад про присудження наукового ступеня доктора наук і видає/відмовляє у видачі диплома доктора наук.

Здобувач ступеня доктора наук, підготовка якого здійснювалася в докторантурі закладу вищої освіти (наукової установи) або який самостійно підготовив докторську дисертацію, повинен:

• мати ступінь доктора філософії (кандидата наук);
• представити наукові досягнення з узагальненням проведених самостійно оригінальних досліджень з отриманими науковими результатами, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення;
• мати опубліковані праці за темою докторської дисертації у фахових вітчизняних і міжнародних рецензованих виданнях.

Докторська дисертація може бути подана до ради для проведення захисту не раніше ніж через п’ять років після здобуття особою ступеня доктора філософії (кандидата наук).

Допускається за рішенням МОН подання до ради докторської дисертації раніше п’ятирічного строку після здобуття ступеня доктора філософії (кандидата наук) у разі вагомого особистого внеску здобувача у забезпечення розвитку відповідної галузі науки, що стосується наукових результатів докторської дисертації. Підтвердженням вагомого особистого внеску здобувача у забезпечення розвитку галузі науки, з якої підготовлено дисертацію, може бути:

• наявність трьох патентів на винахід, які пройшли кваліфікаційну експертизу,  або трьох дипломів на наукове відкриття;
• наявність не менше ніж трьох публікацій у виданнях, віднесених до першого і другого кварталів (Q1 і Q2) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports; 
• відзначення державними нагородами (преміями) України або інших держав.

Докторська дисертація повинна супроводжуються окремим рефератом обсягом 1,0-2,0 авторського аркуша (до 44 сторінок), який подається державною мовою і складається із загальної характеристики докторської дисертації, її основного змісту і висновків, списку наукових публікацій, зарахованих за темою докторської дисертації.

Після завершення здобувачем, підготовка якого здійснювалася в докторантурі закладу вищої освіти (наукової установи), відповідної наукової програми науковий консультант здобувача готує протягом місяця висновок з оцінкою його роботи у процесі підготовки дисертації.

Попередня експертиза докторської дисертації проводиться, як правило, у закладі вищої освіти (науковій установі), де здійснювалася підготовка здобувача.

Здобувач, який не проходив підготовку в докторантурі, а самостійно готував дисертацію, звертається із письмовою заявою на ім'я голови вченої ради установи, в якій відкрита докторантура з відповідної наукової спеціальності, про проведення попередньої експертизи. У разі самостійної підготовки докторської дисертації науковий консультант не призначається.

Структурний підрозділ, де буде проводитися попередня експертиза докторської дисертації, подає пропозиції вченій раді закладу щодо призначення трьох рецензентів. Рецензенти готують висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації. Попередня експертиза докторської дисертації проводиться протягом трьох місяців з дня надходження до закладу вищої освіти (наукової установи) письмової заяви здобувача щодо проведення такої експертизи.

Висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результати докторської дисертації видається здобувачеві у двох примірниках та є чинним протягом календарного року з моменту його затвердження керівником установи.

У разі коли висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів докторської дисертації є позитивним, здобувач подає заяву на ім'я голови докторської ради для проведення захисту докторської дисертації з метою присудження наукового ступеня доктора наук.

Після цього утворюється МОН рада з наукової спеціальності (не більше трьох) за галуззю науки, з якої у закладі вищої освіти (науковій установі) відкрито докторантуру в установленому законодавством порядку, у складі 11-19 осіб (повинні мати науковий ступінь доктора наук (крім вченого секретаря докторської ради, який може мати науковий  ступінь кандидата  наук/ступінь доктора філософії   і  у цьому разі бере участь у засіданні без  права голосу) та проводять наукові дослідження із спеціальності, включеної до профілю докторської ради; період роботи на посадах наукових і науково-педагогічних працівників не менше п'яти років; наукові публікації з відповідної спеціальності).

Вчений секретар приймає заяву здобувача, його докторську дисертацію та перевіряє наявність документів відповідно до встановленого переліку. Доктор філософії   і  у цьому разі бере участь у засіданні без права голосу) та проводять наукові дослідження із спеціальності, включеної до профілю докторської ради; період роботи на посадах наукових і науково-педагогічних працівників не менше п'яти років; наукові публікації з відповідної спеціальності).

Керівникам та їх заступникам закладів вищої освіти (наукових установ) не дозволяється захищати докторські дисертації у радах, утворених за місцем основної роботи зазначених осіб.

Для розгляду докторської дисертації призначаються три опоненти, з яких тільки один може бути членом ради, де проводитиметься захист, чи штатним працівником закладу вищої освіти (наукової установи), в якій утворено раду. Протягом року особа може бути призначена опонентом для захисту не більш як п’яти докторських дисертацій. Опонент на основі вивчення докторської дисертації та наукових публікацій, зарахованих за темою докторської дисертації, подає раді відгук.

Захист докторської дисертації проводиться не раніше ніж через місяць після розміщення на офіційному вебсайті МОН такого повідомлення.

Вчений секретар не пізніше ніж за десять робочих днів до дати захисту дисертації розміщує в електронному вигляді на офіційному вебсайті ЗВО, в раді якого проводитиметься захист, у розділі, в якому міститься інформація про діяльність рад, примірник докторської дисертації (із забезпеченням відкритих форматів текстових даних), висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів докторської дисертації, відгуки опонентів та облікову картку дисертації за встановленою формою.

Зазначені матеріали зберігаються у відкритому доступі на офіційному вебсайті закладу вищої освіти (наукової установи) протягом трьох місяців з дати набрання чинності наказом МОН про видачу здобувачеві диплома доктора наук.

Публічний захист докторської дисертації проводиться на засіданні ради. Засідання вважається правоможним у разі, коли в його проведенні взяло участь не менш як дві третини складу, а також не менш як чотири доктори наук зі спеціальності докторської дисертації.

Заклад вищої освіти (наукова установа) забезпечує трансляцію захисту докторської дисертації в режимі реального часу, аудіофіксацію (запис фонограми) та відеофіксацію. Запис (звукозапис, відеозапис) такого засідання ради оприлюднюється на офіційному вебсайті не пізніше наступного робочого дня з дати проведення засідання та зберігається на відповідному вебсайті не менше трьох місяців з дати набрання чинності наказом МОН про видачу здобувачеві диплома доктора наук.

У разі потреби засідання ради може проводитися з використанням засобів відеозв’язку в режимі реального часу.

Після закінчення захисту докторської дисертації рада проводить таємне голосування щодо присудження наукового ступеня доктора наук. Якщо засідання ради проводиться з використанням засобів відеозв’язку в режимі реального часу, таємне голосування усіх членів ради проводиться з використанням програмного забезпечення, що забезпечує анонімність і верифікованість такого голосування. Програмне забезпечення для проведення таємного голосування застосовується за рішенням ради.

Рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня вважається позитивним, якщо за нього проголосувало не менш як три чверті членів ради, які брали участь у засіданні.

Рада оформлює протягом 15 робочих днів рішення про присудження наукового ступеня доктора наук (у двох примірниках).

У МОН готується узагальнений висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН. Атестаційна колегія МОН розглядає узагальнений висновок та затверджує рішення ради про присудження наукового ступеня доктора наук. Строк розгляду у МОН докторської дисертації та атестаційної справи здобувача, як правило, становить не більше чотирьох місяців.

У разі виявлення порушення радою (здобувачем) вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, МОН застосовує заходи, зокрема:

• висловлює зауваження учасникам атестації здобувача щодо недоліків, виявлених під час розгляду докторської дисертації та проведення її захисту;
• звужує профіль ради;
• пропонує керівнику закладу вищої освіти (наукової установи), де утворено раду, подати інші кандидатури для призначення голови ради, його заступника або вченого секретаря;
• скасовує рішення ради про присудження наукового ступеня доктора наук та відмовляє здобувачу у видачі диплома доктора наук;
• позбавляє голову ради, опонентів, членів комісії ради з попереднього розгляду права участі в атестації наукових кадрів;
• припиняє діяльність ради строком на один рік;
• позбавляє заклад вищої освіти (наукову установу) права утворювати спеціалізовану вчену раду за відповідною науковою спеціальністю строком на один рік.

Позбавлення наукових ступенів

Особа, якій за рішенням МОН (МОНмолодьспортом, ВАК) видано диплом доктора (кандидата) наук або затверджено рішення ради про присудження ступеня доктора філософії, може бути позбавлена відповідного ступеня у разі виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, чинних на момент прийняття рішення МОН (МОНмолодьспортом, ВАК).

До МОН подають звернення:

• фізичні (юридичні) особи з інформацією про виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів;
• рада, в якій відбувся захист докторської (кандидатської) дисертації, про позбавлення відповідного наукового ступеня у порядку, встановленому МОН;
• Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) про позбавлення відповідного ступеня;
• Звернення повинно містити:
• посилання на вимоги, порушення яких виявлено заявником;
• посилання на докази, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації;
• наведення джерел неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання.

У МОН розглядаються звернення щодо:

• порушення процедури попередньої експертизи докторської дисертації, процедури розгляду в раді ‒ протягом року після прийняття МОН рішення про видачу диплома доктора (кандидата) наук;
• порушення кваліфікаційних вимог – протягом десяти років після прийняття МОН рішення про видачу диплома доктора (кандидата) наук;
• порушення вимог з питань авторського права, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації – без строку давності.

У МОН готується узагальнений висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН.

Атестаційна колегія МОН розглядає узагальнений висновок і приймає рішення щодо позбавлення особи наукового ступеня.

МОН на підставі рішення атестаційної колегії позбавляє особу наукового ступеня, скасовує своє рішення про видачу особі відповідного диплома та визнає диплом недійсним або залишає в силі рішення, обґрунтованість прийняття якого переглядалося.

При цьому особа може подати апеляцію і оскаржити дане рішення в суді.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що МОН підготувало проект постанови, яка вносить зміни до процедури виборів керівників закладів вищої освіти, а також переліку вимог до кандидатів.

 Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.