У процесуальні кодекси знову внесуть зміни щодо форми і змісту касаційних скарг: що потрібно буде зазначати

Група народних депутатів зареєструвала в парламенті проект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення процедури касаційного оскарження судових рішень» (реєстр. № 6337 від 22.11.2021).

Він невеликий, але вносить зміни до трьох процесуальних кодексів: у статтю 290 ГПК, статтю 392 ЦПК та статтю 330 КАСУ.

Якщо сьогодні у касаційній скарзі зазначають підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, то законопроектом пропонується змінити вимоги до форми і змісту касаційних скарг у господарській, цивільній та адміністративній юрисдикціях, а саме, замість зазначення підстав касаційного оскарження скаржник у своїй касаційній скарзі повинен зазначити обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пропоновані зміни автори законопроекту пояснюють таким.

Чинні на сьогодні нормативні приписи щодо права касаційного оскарження запроваджено Законом України від 15 січня 2020 р. № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 8 лютого 2020 року.

Тож, процесуальне законодавство вимагає від заявника касаційної скарги не простого зазначення, в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а зобов’язує його послатись на конкретну постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, або зазначити необхідність відступу від такого висновку.

З моменту набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 р. № 460-IX склалася практика «відсіювання» касаційних скарг за формальною підставою.

У пояснювальній записці до законопроекту наводиться статистика, отримана у відповідь на депутатське звернення щодо надання інформації про кількість касаційних скарг, залишених без руху.

Зокрема, з відповіді Верховного Суду вбачається, що із 8 лютого 2020 року до 31 серпня 2021 року КАС, КГС та КЦС залишено без руху відповідно 11545, 5516 та 9375 касаційних скарг, які надійшли у зазначений період. Із них відкрито провадження (після усунення недоліків скаржниками) за 1720 касаційними скаргами в адміністративних справах, за 3536 – у господарських справах та за 5620 – у цивільних.

З ухвал КАС, КГС та КЦС про залишення касаційних скарг без руху вбачається, що єдиною причиною може бути відсутність посилання в касаційній скарзі на конкретну постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, або незазначення необхідності відступу від такого висновку.

Не зважаючи на усунення недоліків, зазначених в ухвалах про залишення касаційних скарг без руху, касаційні скарги повертаються скаржнику з посиланням на ту ж підставу, яка стала причиною залишення касаційної скарги без руху.

При цьому деякі з ухвал Верховного Суду свідчать, що недостатньо послатися на постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах. Такий висновок має бути зроблений Верховним Судом у справах з аналогічним предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог, встановленими судами фактичними обставини справи, однаковим матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин.

Нардепи впевнені, що судом вільно трактується поняття «подібних правовідносин», наслідком чого є повернення касаційних скарг заявникам.

На їх думку, передбачена чинним процесуальним законом процедура допуску до касаційного оскарження судових рішень обмежує право особи на доступ до правосуддя.

Тому ініціатори проекту оголосили його метою припинення зловживань Верховного Суду при розгляді касаційних скарг, а саме формальне повернення касаційних скарг.

Раніше ККС назвав, яка з письмових заяв підозрюваного складається з обов’язковою участю захисника.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.