Які дії слід кваліфікувати як розбій: позиція ВС

08:21, 1 декабря 2021
У касаційній скарзі засуджений просив змінити вирок суду, а саме перекваліфікувати свої дії зі статті «розбій» на «умисне легке тілесне ушкодження».
Які дії слід кваліфікувати як розбій: позиція ВС

Як розбій (ст. 187 КК) слід кваліфікувати дії особи, яка під час нападу з метою заволодіння чужим майном заподіяла потерпілій особі удар металевим прутом та в подальшому придушила її за шию, що створює реальну небезпеку для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, та за своєю інтенсивністю, характером і наслідками є насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого. До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду, розглянувши касаційну скаргу засудженого на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 листопада 2019 року й ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 січня 2021 року у справі № 629/7158/18.

Обставини справи

10 листопада 2018 року, перебуваючи в домоволодінні, обвинувачений спільно зі знайомими вживав спиртні напої, після чого вийшов на вулицю, де, будучи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, перебуваючи на території сусіднього домоволодіння за адресою, в якому мешкала жінка із малолітнім сином, підійшов до вікон будинку та розбив вікно, через яке проник в середину будинку та, пройшовши в одну з кімнат, з сумки потерпілої заволодів її паспортом та грошовими коштами в сумі 600 грн. Далі пройшов до кімнати, де була потерпіла, яка, побачивши обвинуваченого, почала із ним розмовляти, тримаючи в руці шокер, а зловмисник, погрожуючи потерпілій металевим прутом, наказав віддати шокер, однак потерпіла не відреагувала, після чого він повторно наказав потерпілій віддати шокер, супроводжуючи свою вимогу демонстрацією металевого прута, яким розмахував перед обличчям потерпілої та погрожував у разі відмови нанести їй удар зазначеним прутом. Усвідомивши реальність загрози своєму життю та здоров`ю, потерпіла викинула шокер до сусідньої кімнати, зайшла до спальної кімнати, відкрила кватирку і почала кричати та кликати на допомогу.

Зловмисник наніс металевим прутом потерпілій один удар в область голови, два удари - кулаком у живіт, один удар - кулаком в обличчя, повалив на підлогу і здавив руками її за шию, а коли потерпіла перестала кричати, відпустив її, після чого, почувши, що до будинку зайшли працівники поліції, вибіг до сусідньої кімнати та сховався під ліжком, де і був затриманий працівниками поліції.

За вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 листопада 2019 року особу засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців із конфіскацією всього належного останньому майна. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2021 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як наслідок, безпідставну кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 187 КК України та на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі, просить змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині кваліфікації його дій, а саме перекваліфікувати їх з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження) та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

При цьому засуджений стверджував, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведено неповно та однобічно, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Також зазначив, що місцевим та апеляційним судами безпідставно не взято до уваги його показання про те, що він не мав умислу на викрадення майна, яке належить потерпілій.

Крім цього, стверджував, що насильство до потерпілої було застосовано з метою його втечі з місця вчинення кримінального правопорушення.

Верховний Суд залишив без зміни вказані вище судові рішення. Колегія суддів під час перевірки матеріалів провадження встановила, що судами належним чином перевірялися доводи сторони захисту щодо неправильної кваліфікації дій засудженого як нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), та із проникненням у житло, тобто за ч. 3 ст. 187 КК, що були спростовані з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення з огляду на наступне.

Як випливає з ч. 3 ст. 187 КК, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони вказаного складу злочину є заподіяння особі, яка зазнала нападу, насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, або погроза застосування такого насильства. Під насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров’я в момент їх вчинення. До насильства, що є ознакою об’єктивної сторони вказаного складу злочину, належить також і насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя в момент заподіяння, тобто в момент застосування створювало реальну погрозу для життя потерпілого. До нього слід відносити, зокрема, і здавлення шиї тощо.

Суд вказав, що допитана під час судового розгляду потерпіла зазначила, що коли засуджений зайшов до спальної кімнати, схопив її за волосся, витяг до середини кімнати, в той час коли він відволікся, вона вирвалася від нього, повернулася до спальної кімнати, почала стукати у вікно та кликати на допомогу. Після цього засуджений вдарив її металевим прутом по голові, від чого вона впала на підлогу, потім вдарив її кулаком у живіт та по обличчю, вимагаючи не кричати, закрив їй рот рукою та здавив шию. З урахуванням наведеного судами зроблено правильний висновок про те, що заподіяння потерпілій удару металевим прутом та в подальшому придушення за шию створювало реальну небезпеку для життя і здоров’я потерпілої, яка зазнала нападу, та за своєю інтенсивністю, характером і наслідками є насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Як збираються зменшити штрафи для бізнесу
Як збираються зменшити штрафи для бізнесу
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Інна Калугіна
    Інна Калугіна
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
  • Микола Місечко
    Микола Місечко
    суддя Оболонського районного суду міста Києва
загрузка...