До пенсійного законодавства внесли зміни, ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

11:35, 15 февраля 2022
Верховна Рада ухвалила закон «про індексацію пенсій», однак Головне юридичне управління має сумніви в його реалізації на користь громадян.
До пенсійного законодавства внесли зміни, ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

15 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому закон про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення  пенсійного законодавства (законопроект №4668).

Наприкінці матеріалу наводимо порівняльну таблицю від «Судово-юридичної газети» в редакції законопроекту до другого читання (із врахованими поправками).

Зокрема, у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби,

та деяких інших осіб» прописується, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Мінімальні розміри пенсій по інвалідності у вказаному законі встановлюються:

особам з інвалідністю внаслідок війни з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби
I групи – у розмірі 5025 гривень, II групи –
4610 гривень, III групи – 4396 гривень;

іншим особам з інвалідністю з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби I групи – у розмірі 4 605 гривень, II групи – 4 396 гривень, III групи – 4 186 гривень;

особам з інвалідністю з числа старших солдатів, старших матросів, сержантського і старшинського складу строкової служби — у розмірі 110 відсотків, з числа військовослужбовців (крім

військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського і старшинського складу, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони, осіб

молодшого складу Національної поліції, Служби судової охорони, Національного антикорупційного бюро України — 120 відсотків, з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної  кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони, осіб

середнього і вищого складу Національної поліції, Служби судової охорони — 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для осіб з інвалідністю з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби.

Розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім цієї статті, починаючи з 2023 року, щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У Головному юридичному управлінні Верховної Ради раніше зауважили, що «низка положень проекту не відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), однією з основних умов реалізації якого є правова визначеність».

«Принцип правової визначеності передбачає, насамперед, ясність та недвозначність викладення правових приписів, відсутність внутрішніх  суперечностей у нормативно-правовому акті та його узгодженість з іншими законодавчими актами. Натомість:

  1. проектом передбачено внести зміни до частини другої статті 67 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та встановити, що «Пенсії, передбачені цим Законом, підвищуються відповідно до ч. 2 статті 42 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Проте таке положення, у взаємозв’язку зі статтею 49 (пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію)  та частиною четвертою статті 54 зазначеного Закону (розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), створює умови для розширеного його тлумачення при застосуванні норм прийнятого Закону.

Зокрема, незрозуміло, чи будуть поширюватися положення частини другої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції проекту) на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, передбачену статтями 50, 51 та 53 Закону;

  1. при підготовці проекту до ІІ читання враховано правку за № 87 щодо передбачення в статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» положення про те, що мінімальні розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім цієї статті, починаючи з 2023 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Проте таке положення не узгоджується із статтею 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції проекту), згідно з якою такий же механізм індексації пенсій, у тому числі встановлених у мінімальних розмірах, застосовується лише у разі, якщо пенсії, призначені «військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно в році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону»;

  1. проектом передбачено внести зміни до законів України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (стаття 21), «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (стаття 115) і «Про зайнятість населення» (стаття 49) та відновити право на достроковий вихід на пенсію для осіб, трудовий договір з якими розірвано не більше ніж за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, а також у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, за умови, що вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто не менш ніж 30 років для жінок і 35 років для чоловіків.

Проте встановлення при визначенні права на таку пенсію вимоги щодо наявності «не менш ніж 30 років страхового стажу для жінок і 35 років для чоловіків» допускає множинне тлумачення цього положення та різне його правозастосування, оскільки не зрозумілим є вік, за півтора року до досягнення якого особа може вийти на дострокову пенсію.

Це    обумовлено     тим,     що     статтею     26     Закону     України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в залежності від наявного страхового стажу, передбачено різний вік виходу на пенсію: 60 років, 63 роки і 65 років. При цьому з 2018 року передбачено поступове підвищення страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію у 60 років. Зокрема, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, передбаченого вище страхового стажу, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

За таких обставин, при наявності не менш ніж 30 років страхового стажу жінки зможуть реалізувати право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до досягнення 60 років лише у період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, оскільки з 2024 року вони мають право на пенсію у 60 років за наявності не менш ніж 31 року страхового стажу.

Тому положення проекту в частині визначення права на достроковий вихід на пенсію для осіб, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, а також у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, потребують суттєвого доопрацювання;

  1. проектом передбачено статтю 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» доповнити частиною третьою такого змісту: «Виключно цим Законом регулюються питання виключення з переліку об’єктів індексації грошових доходів населення, який визначений статтею 2 цього Закону».

Проте в зазначеній нормі вбачається неоднозначність змісту та ознаки незавершеного речення. Крім того, недотримано вимог щодо змісту та форми оформлення закону. Так, об'єкти індексації грошових доходів населення визначені статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Частиною другою цієї ж статті передбачено, що «Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті». Тому положення щодо виключення із визначених  статтею 2 зазначеного Закону об'єктів індексації грошових доходів населення тих об’єктів, які не підлягатимуть індексації, мають бути передбачені саме в статті 2, а не в статті 6 Закону. Адже якість закону є однією з найважливіших передумов ефективності його реалізації. Норми права повинні мати логічно обґрунтовану структуру та внутрішню єдність елементів, відображати взаємозв’язок та взаємозалежність, виключаючи при цьому прогалини та протиріччя.

Зауваження аналогічного змісту стосуються і пункту 7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції проекту), яким передбачено встановити, що «Достроково призначена пенсія за віком згідно з пунктами 6 і 7 частини першої статті 115 цього Закону у період до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, працюючим пенсіонерам (у тому числі тим, які провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) не виплачується». Зазначене положення має бути передбачене в статті 115 Закону. В іншому випадку, крім вищезазначеного, воно містить ще й ознаки тимчасової норми;

  1. реалізація положень проекту, у разі прийняття як закону, потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України. Проте час набрання чинності цим Законом (з 1 січня 2022 року, крім абзаців восьмого і дев’ятого підпункту 1 пункту 2 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 жовтня 2022 року) не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України щодо порядку прийняття та введення в дію законів України або окремих їх положень, що впливають на показники бюджету», - зазначило у своєму висновку від 13 грудня ГЮУ ВР.

Згодом, вже 11 лютого, ГЮУ вказало, що Комітет соціальної політики, очолюваний Галиною Третьяковою, не звернув увагу на зауваження юруправління.

«Аналіз поданого тексту проекту, та тексту проекту, до якого Головним юридичним управлінням висловлено зауваження 13.12.2021 року, свідчить про те, що зміни внесені лише до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту в частині зміни строків набрання чинності окремих положень проекту. Проте такі зміни не враховують жодного із висловлених зауважень Головного юридичного управління», - зазначають експерти.

Нижче наводимо порівняльну таблицю.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у FacebookViber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нестандартный подход к разделу имущества и получению алиментов при разводе – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Нестандартный подход к разделу имущества и получению алиментов при разводе – прямой эфир
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Спірідонов
    Михайло Спірідонов
    голова Харківського окружного адміністративного суду
  • Олена Фонова
    Олена Фонова
    суддя Господарського суду Луганської області