Глава КХС ВС Лариса Рогач: принятие законопроекта об отмене Хозяйственного кодекса не только не решит существующие проблемы, но и породит новые, – интервью

17:28, 13 марта 2023
Принятие законопроекта 6013 об отмене Хозяйственного кодекса не только не решит существующих проблем, но и породит новые – и относительно реализации прав владельцев государственного и коммунального имущества, и по управлению военным имуществом, и относительно экономической конкуренции, энергетических и газотранспортных систем, - председатель КХС ВС Лариса Рогач.
Глава КХС ВС Лариса Рогач: принятие законопроекта об отмене Хозяйственного кодекса не только не решит существующие проблемы, но и породит новые, – интервью
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Война ставит перед государством новые вызовы. Законодатели спешат ускорить некоторые процессы. В частности, это касается принятия законопроекта 6013 об отмене Хозяйственного кодекса. Как отметил во время круглого стола 6 марта в Верховном Суде, посвященном обсуждению этой законодательной инициативы, заместитель министра экономики Алексей Соболев, государственных предприятий не должно существовать, их нужно передать на приватизацию, превратить в ООО или АО.

Активно обсуждаются и другие предложения, в частности, по внедрению дистанционной формы участия судьи в рассмотрении судебных дел, отмене территориальной подсудности.

Председатель Кассационного хозяйственного суда в составе Верховного Суда Лариса Рогач в эксклюзивном интервью «Судебно-юридической газете» объяснила свое видение данных инициатив, их перспектив и возможных последствий для судебной власти и государства.

На засіданні круглого столу «Діяльність судової влади в умовах воєнного стану: правові, кадрові, економічні виклики та шляхи їх вирішення» Ви зазначили, що Верховний Суд звертався із запитом до європейських колег, і, зокрема, експерти Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) підтвердили, що дистанційна форма участі судді в засіданні не суперечить європейським стандартам. Яким Ви бачите механізм дистанційної участі суддів?

 

Верховний Суд послідовно обстоює позицію щодо поглиблення цифровізації правосуддя, зокрема розширення інституту дистанційного розгляду справ. Першим «дзвіночком» для якнайшвидшого впровадження онлайн-розгляду, безумовно, стала пандемія COVID-19. Тоді ми всі вперше зіткнулися із ситуаціями, коли дистанційний розгляд став не лише модною і зручною формою, а й необхідністю, а в деяких випадках – єдиною можливістю для особи отримати швидкий захист її порушених прав.

З початку повномасштабної війни стало цілком очевидно, що без дистанційного правосуддя Україна як держава в принципі не зможе забезпечити для певних категорій громадян доступ до суду. Більше як 7 млн громадян перебувають за кордоном, мільйони осіб є внутрішньо переміщеними в межах України.

Ми живемо в період постійних ракетних атак і періодичних блекаутів, і це на територіях, де не ведуться активні бойові дій. В регіонах же, наближених до лінії зіткнення, таких як Запоріжжя, Харків, Миколаїв, відправлення правосуддя в залах судових засідань, без перебільшення, є подвигом з боку суддів, співробітників апаратів та, безумовно, сторін процесу. Адже люди заради встановлення справедливості ризикують найдорожчим – своїм життям і здоров’ям.

Керуючись найперше вимогою щодо безперервності судового процесу, а також безпековими викликами, робоча група, до якої ввійшли судді Верховного Суду, ще навесні 2022 року розробила пропозиції про внесення змін до КАС України, ГПК України та ЦПК України. У цих пропозиціях ішлося про те, що для убезпечення учасників судового процесу, суддів, працівників апарату суду керівник суду може визначити особливий режим роботи суду в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Особливий режим роботи суду може, зокрема, передбачати участь суддів та/або секретаря судового засідання в судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції. На жаль, ці пропозиції не були підтримані народними депутатами України.

Верховний Суд звернувся до Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) за експертною допомогою, щоб доопрацювати законотворчі пропозиції щодо дистанційної участі судді. Експерти CEPEJ розглянули наші пропозиції та схвально висловилися про них. Вони визнали, що в разі дотримання певних умов / поправок запропоновані зміни до українського законодавства будуть сумісними зі стандартами і принципами в галузі прав людини, оскільки загалом ці статті передбачають прийнятні відповіді на виклики, з якими стикається судова система України за нинішніх обставин ухвалення рішень.

Це перший напрям спільної з CEPEJ роботи. А другий стосувався аналізу експертами CEPEJ чинного законодавства України та розроблення рекомендацій, якими можуть керуватися судді. За результатами діяльності цієї робочої групи було розроблено Посібник із загальних принципів щодо проведення дистанційних судових засідань у цивільних, адміністративних і кримінальних провадженнях. Він створений як збірник рекомендацій та найкращих практик для суддів, які вони можуть застосовувати на власний розсуд. У посібнику наведені приклади ефективних механізмів здійснення дистанційних судових засідань, в тому числі для надзвичайних ситуацій і війни.

 

Чи надавав ВС і якщо так, то які саме рекомендації до законопроєктів стосовно дистанційного правосуддя? Чи враховано і якщо так, то в якій частині ці рекомендації у законопроєкті № 8358 про внесення змін до КАС України, ЦПК України, ГПК України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді?

 

Оскільки пропозиції Верховного Суду щодо дистанційної участі судді не знайшли підтримки серед народних обранців, була розроблена скорочена версія пропозицій, які згодом втілилися в законопроєкті №7316. Цим документом, серед іншого, пропонувалося розширити сферу застосування письмового провадження в судах усіх юрисдикцій під час дії воєнного чи надзвичайного стану, а також передбачити можливість надавати повноваження секретаря іншим працівникам апарату суду і можливість дистанційної роботи секретаря. Навіть попри те, що в законопроєкті №7316 не йшлося про дистанційну участь судді, він не був підтриманий парламентарями.

Законопроєкт №8358, про який Ви запитуєте, можна вважати певною законодавчою реінкарнацією законопроєкту №7316. Верховний Суд законопроєкт №8358 в цілому підтримав та надав пропозицію техніко-юридичного характеру. Наша пропозиція стосується того, щоб у разі, коли особа була поінформована про ухвалене судове рішення через Єдиний портал судової влади, днем вручення такого рішення вважатиметься розміщення його на порталі судової влади.

Ця законодавча ініціатива суттєво розширює можливості виклику та повідомлень учасників справи під час дії воєнного чи надзвичайного стану за допомогою всіх відомих засобів комунікації (СМС, електронною поштою, повідомленням у месенджерах), розширює можливості письмового провадження. Ухвалення законопроєкту №8358 значною мірою осучаснить та диджиталізує судовий процес, дасть змогу розблокувати розгляд великої кількості справ, які зараз не можуть розглядатися через те, що особи змінили своє місце проживання, а тому не отримують виклики в судові засідання. Окрім того, це сприятиме учасникам у кращому доступі до інформації про їхні судові справи, особливо це стосуватиметься тих осіб, які були вимушені змінити своє постійне місце проживання.

Але, знову ж таки, й ця законодавча ініціатива не передбачає можливості для дистанційної участі судді. Та ми й надалі послідовно працюватимемо над тим, щоб змінити цю ситуацію, адже, як бачимо, російський режим вдається до нових способів тероризування мирного населення України, загроза життя і здоров’я продовжує нависати над кожним українцем. Дистанційна участь сторін процесу, суддів та секретарів – це не панацея від російських ракет, але забезпечення безперервності судового розгляду означає встановлення справедливості для тих, хто цього потребує. І сьогодні це актуально як ніколи.

 

У проєкті Державної антикорупційної програми йдеться про необхідність забезпечити здійснення електронного судочинства, у тому числі шляхом запровадження можливості розгляду онлайн певних категорій справ незалежно від місцезнаходження сторін і суду. Як Ви ставитеся до ідеї фактично скасування територіальної підсудності справ, коли будь-який суд може розглянути певну справу, не прив’язуючись до місцезнаходження позивача, відповідача, майна тощо?

 

Якщо дистанційний розгляд у певному суді можна забезпечити й зараз, то скасовуючи територіальну підсудність справ і розподіляючи їх між суддями по всій Україні, ми маємо на 101% бути впевненими, що ніякі блекаути, локдауни і ракетні обстріли не зможуть зірвати розгляд таких справ.

Одна справа, коли дві сторони, які проживають у Києві, у разі неможливості онлайн-розгляду прийдуть у судове засідання. Інша справа, коли за таких самих обставин вони змушені будуть їхати в Одесу чи Івано-Франківськ.

Тож ідея, безумовно, заслуговує на увагу. Вона сприятиме і зменшенню корупційних ризиків, і вирівнюванню навантаження між судами, і швидшому розгляду судових справ. Але її впровадження точно лежить у площині повноцінного впровадження ЄСІТС та, однозначно, нашої Перемоги в цій війні.

 

Наразі в першому читанні ухвалено законопроєкт про скасування Господарського кодексу України. Чи може це вплинути на розгляд господарських спорів у судах України і якщо може, то як? Чи поділяєте Ви ідею скасування ГК та які питання мають бути обов’язково врегульовані в законодавстві, щоб запобігти правовому вакууму?

 

Будь-які зміни законодавства впливають і на розгляд справ, і на єдність судової практики, особливо тоді, коли це стосується таких серйозних нормативно-правових актів, як ГК України. Та я запевняю, що господарські суди зроблять усе від них залежне для того, щоб ефективно здійснювати свою діяльність, яким би правове регулювання не було. Однак скасування Господарського кодексу ніколи не може бути самоціллю.

Після Перемоги України у війні, розв’язаній росією, економіка нашої країни буде знекровлена і спрагло потребуватиме стабільного законодавчого підґрунтя, оперативного розв’язання спорів та будь-яких інвестиційних ініціатив і проєктів, які її живитимуть.

Чи стане визнання ГК України таким, що втратив чинність у розпал кровопролитної війни, позитивним сигналом для українського бізнесу та потенційних іноземних інвесторів? Чи дійсно законопроєкт №6013 вирішує наявні проблеми? На жаль, ні. Його ухвалення в цілому не лише не вирішить наявних проблем, а породить нові – і щодо реалізації прав власників державного та комунального майна, і щодо управління військовим майном, і щодо економічної конкуренції, енергетичних та газотранспортних систем. Поки що, за результатами спілкування з авторами законопроєкту, видається, що вони не бачать усього спектру проблем, які можуть виникнути у зв’язку з ухваленням законопроєкту № 6013. Ми – бачимо.

Сьогодні законодавець може повторити свою помилку, яку допустив 2019 року, прийнявши Закон, яким більш як на 3,5 роки була зупинена робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Тільки скасування ГК України призведе до значно ширших масштабів і зачепить не лише судову систему, а й усю державу.

Авжеж, правове регулювання економічних відносин має бути вдосконалене, і найперше – з урахуванням того, що Україна рухається до повноцінної інтеграції з Європейським Союзом. Дійсно, ГК України містить чимало застарілих та навіть «мертвих» норм. І судді неодноразово на цьому наголошували. Також слід працювати над удосконаленням та спрощенням господарського процесу, що може поліпшити привабливість країни для інвесторів. Ми підтримуємо будь-які заходи, які спрямовані на вдосконалення ГК України, ГПК України та готові до них долучатися.

Верховний Суд неодноразово організовував заходи для того, щоб окреслити коло проблем і знайти шляхи для їх вирішення. Нещодавно відбувся один із таких заходів. На ньому і працівники державних органів, і представники бізнесу, і науковці висловили свої застереження щодо певних положень законопроєкту №6013. Ми й надалі продовжуватимемо цю роботу, пропонуватимемо свою допомогу та закликатимемо дослухатися до наших застережень.

На моє глибоке переконання, метою реформування економічного законодавства має бути не скасування ГК України. Метою має бути вдосконалення правового регулювання задля реанімування ділової активності бізнесу та розвитку всіх галузей економіки в повоєнній Україні. І якщо перші особи країни ставлять собі за мету швидкі надходження в Україну значних іноземних інвестицій, не можна одночасно приймати законодавство, яке заблокує певні галузі економіки, які й так ледь жевріють під час цієї війни.

Безумовно, законодавець може й не дослухатися до судів. Адже він не раз це вже робив. Але тоді саме парламенту доведеться нести всі ризики політичної відповідальності від, не побоюся цього слова, дуже непродуманого рішення.

З чого Ви розпочали свою роботу на посаді голови КГС ВС?

 

Як Ви, мабуть, пам’ятаєте, я очолила КГС ВС в період, коли Пленум Верховного Суду ухвалив рішення зменшити кількість посад у Верховному Суді на 20% і скоротити частину співробітників. Зараз ці процеси завершуються, і наше спільне завдання – ефективно працювати в нових умовах.

Трансформаційні процеси відбуваються і на рівні судових палат, і на рівні таких напрямів, як судова статистика, судова аналітика, комунікації. Десь змінюються люди, десь –перерозподіляються функції. Процеси непрості, адже подекуди із Суду звільняються працівники, які пропрацювали тут багато років. Та наша мета в умовах, коли вся держава працює на Перемогу, максимально допомагати їй у цьому – і через економію державних коштів, і через відмову від певних, менш важливих функцій, і через залишення на посадах наших кращих працівників.

Другим важливим напрямом стає комплексний аудит Касаційного господарського суду. Хотілося б бути максимально ефективним керівником на цій посаді, тож важливо розуміти весь комплекс викликів, які стоять перед Судом.

Окрім того, треба працювати над розширенням на законодавчому рівні письмового провадження для господарської юрисдикції. Господарські суди в порядку письмового провадження розглядають приблизно 10 % справ, решта – в судових засіданнях із викликом сторін, з висловлюванням ними своїх доводів та заперечень. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, і в цьому контексті господарська юрисдикція не відрізняється від адміністративної чи цивільної.

Також своїм завданням бачу максимально можливу в цих умовах цифровізацію Суду – як внутрішніх процесів, так і запровадження можливості дистанційної участі судді та секретаря судового засідання. Наші колеги з інших країн Європи давно користуються перевагами онлайн-судочинства. Наша мета – швидкий, якісний, ефективний та безпечний розгляд справ. Без онлайн-судів робити це буде все важче.

І, безумовно, одне з головних завдань Верховного Суду – єдність практики. За п’ять років Верховний Суд вирішив багато питань. Але нам є над чим працювати й надалі. Є певні категорії справ, які до ВС не оскаржуються. Забезпечення єдності в цих категоріях – це окремий виклик, з яким треба працювати.

 

З якими питаннями наразі стикається у своїй діяльності Касаційний господарський суд? Чи мають місце певні організаційні проблеми та які заходи необхідні для їх вирішення? Як КГС забезпечує здійснення правосуддя в умовах відключення електроенергії?

Касаційний господарський суд стикається з усіма тими проблемами, які є нині і в інших судах України. Останнім часом світла не вимикають, але до цього були щоденні відключення. Тож доводилося коригувати графіки судових засідань з урахуванням цих реалій. Так само під час вимкнення електроенергії не працювали реєстри, тож сторони мусили чекати свої рішення дещо довше.

Окрім того, на роботу Суду впливають масовані ракетні обстріли та атаки на столицю дронами. Під час таких ситуацій з міркувань безпеки всіх учасників судових процесів ми змушені зупиняти розгляд справ у відкритих судових засіданнях. Розширення можливостей дистанційного правосуддя сприяло б вирішенню цих проблем.

А за наявності електроенергії та відсутності повітряних тривог Суд працює у штатному режимі.

 

Як судді КГС ВС долучаються до допомоги ЗСУ та громадянам, що постраждали під час війни?

З березня минулого року судді Верховного Суду перераховують частину своєї суддівської винагороди на потреби ЗСУ. Торік ця сума становила майже 290 млн грн. Цього року ця ініціатива продовжиться, але допомога стане більш адресною.

Ви знаєте, що двоє суддів КГС ВС долучилися до лав ЗСУ, ще двоє у вільний від роботи час несуть варту, обороняючи наше небо від російських дронів. За необхідності допомагаємо їхнім підрозділам.

Окрім того, судді долучаються й до інших ініціатив – це і донорство крові, і забезпечення наших бійців медикаментами. У 2022 році судді КГС ВС активно підтримували новостворену 67-му окрему механізовану бригаду, 72-гу окрему механізовану бригаду імені Чорних Запорожців, забезпечували підрозділи ЗСУ автомобільною технікою, сприяли розвитку морської піхоти, допомагали військовослужбовцям Державної прикордонної служби України. Вся ця допомога спрямована на одне – зміцнення обороноздатності держави задля відсічі ворогу.

Водночас у 2022 році ми не зупинили підтримку ініціатив, які розпочалися задовго до повномасштабного вторгнення. Суд регулярно підтримує Київський міський центр соціальної підтримки дітей та сімей у Ворзелі. Центр опікується, зокрема, дітьми, позбавленими батьківського піклування, та дітьми-сиротами, тому дуже важливо створити для вихованців умови, наближені до домашніх.

Автор: Наталья Мамченко

 Подписывайтесь на наш telegram-канал t.me/sudua и на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду