Размещение МАФов в контексте соблюдения правил безопасности дорожного движения, а также правил благоустройства, — позиция Верховного Суда

Верховный Суд пересмотрел в кассационном порядке административное дело по иску прокурора к Управлению по вопросам градостроительства и архитектуры исполнительного комитета городского совета, Городского совета, третье лицо: Частное предприятие о признании противоправными и отмене пунктов решения и паспорта привязки.

У цій справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави, вважаючи, що відповідачі протиправно продовжили третій особі строк дії паспорту прив’язки тимчасової споруди, оскільки площа тимчасової споруди не відповідає визначеним законодавством нормам щодо її розміру, а також з огляду на те, що вона розташована ближче ніж 5 метрів до проїзної частини та на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знаку, що порушує вимоги пункту 3.7.4 ДСТУ № 3587-97 «Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди». Крім того, така тимчасова споруда, за твердженням прокурора, розміщена без погодження з Національною поліцією Україна як того вимагають Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі – Єдині правила №198).

Позивач також вказав, що спірне рішення прийнято Міськрадою з порушенням закону та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, тому наявні підстави для звернення до суду прокурора та визначення Міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Верховний Суд погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які позов прокурора задовольнили частково: визнали протиправними та скасували пункти 1, 2, 4 рішення Міськради «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» у частині продовження Підприємству розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельного павільйону за відповідною адресою, в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту третьої особи на земельну ділянку та в частині продовження терміну дії паспорту прив`язки на вказану тимчасову споруду. Також суди скасували паспорт прив`язки зазначеної тимчасової споруди.

На підставі аналізу положень статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21 жовтня 2011 року, та Порядку розміщення тимчасових споруд у м. Полтава, а також з урахуванням судової практики, Суд зробив висновок, що підставою для продовження розміщення  є паспорт прив`язки тимчасової споруди, який оформлюється відповідним органом за зверненням особи, яка бажає розмістити тимчасову споруду, у разі відповідності розміщення тимчасової споруди містобудівній документації, будівельним нормам та існуючим містобудівним обмеженням, а також за наявності документа про право користування земельною ділянкою.

У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що тимчасова споруда третьої особи розміщена ближче ніж 5 м від проїзної частини та на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає.

Суд врахував, що відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 52-3 Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належить, зокрема погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або «червоних ліній» міських вулиць і доріг.

Аналогічні положення визначені пунктом 20 Єдиних правил № 198, відповідно до якого у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг і «червоних ліній» міських вулиць і доріг забороняється: розташовувати будь-які споруди або об`єкти без погодження з власниками автомобільних доріг та уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Згідно з абзацом 2 пункту 27 Єдиних правил № 198 у населених пунктах малі архітектурні форми (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках громадського транспорту) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць.

Суд також виходив з того, що хоча відповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди перевіряється саме на етапі оформлення, а не продовження строку дії паспорта прив`язки, відповідачі у спірних правовідносинах, будучи зобов`язаними діяти насамперед в інтересах та від імені територіальної громади, встановивши порушення вимог закону щодо розміщення належної третій особі тимчасової споруди (якщо таке порушення дійсно мало місце), повинні були виправити власну ж помилку, допущену під час прийняття рішення про оформлення і видачу паспорта прив`язки на таку споруду, й вжити передбачених законом заходів для приведення місця її розміщення у відповідності до вимог законодавства, або ж відмовити у продовженні строку дії такого дозвільного документа.

У цій справі Верховний Суд виклав правовий висновок, відповідно до якого тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності є елементом благоустрою, розміщення якої має здійснюватися з урахуванням, зокрема, вимог Закону України «Про дорожній рух» та Єдиних правил № 198, а також на підставі дозвільного документу - паспорта прив`язки, який видає (продовжує строк дії) відповідний орган з дотриманням вимог вищевказаних Правил. Тому при вчиненні дій щодо продовження строку дії паспорта прив`язки уповноважений орган зобов`язаний повторно перевіряти дотримання положень законодавства щодо розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, у тому числі наявність погодження від Національної поліції Україна стосовно розміщення тимчасової споруди в межах відведення автомобільних доріг або «червоних ліній» міських вулиць і доріг.

Постанова Верховного Суду від 6 грудня 2023 року у справі №440/6759/21 (адміністративне провадження № К/990/27414/23).

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.