Опыт адвоката вообще не может являться основанием для уменьшения расходов на правовую помощь – позиция Верховного Суда

Определяя размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации гонорара адвоката другой стороной, суды должны исходить из установленного в самом договоре размера и/или порядка исчисления таких расходов, учитывая положения законодательства относительно критериев определения размера расходов на юридическую помощь.

Это означает, что в случае наступления определенных условий платежа – конкретный состав действий адвоката, совершенных во исполнение настоящего договора и приведших к наступлению этих условий, не имеет никакого значения для определения размера адвокатского гонорара в конкретном случае.

Опыт адвоката вообще не может служить основанием для уменьшения расходов. Утверждение «чем опытнее адвокат, тем меньше он должен получать возмещение адвокатских расходов» не соответствует принципу разумности. Об этом указал в дополнительном постановлении от 13 февраля 2024 года Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного хозяйственного суда по делу №910/12155/22.

Обставини справи

Апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні первісного позову ТОВ «Г», а зустрічний позов ТОВ «П» задовольнив. У січні 2024 року Верховний Суд прийняв постанову, якою касаційну скаргу ТОВ «Г» залишив без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «П» заявляло, що за попереднім (орієнтовним) розрахунком очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18 тис. грн. 29 січня 2024 року ТОВ «П» надіслало до суду заяву, просить суд стягнути з ТОВ «Г» 18 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу у суду касаційної інстанції.

ТОВ «Г» вважало визначену суму необґрунтованою та надмірною, тому подало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 3000 грн, вказавши що 15 грудня 2023 року судове рішення виконано, з ТОВ «Г» на користь заявника вже стягнуто 98 710 грн з урахуванням витрат виконавчого провадження; в суді апеляційної інстанції ТОВ «П» також заявило про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 38 000 грн; загальний розмір гонорару адвоката в судах апеляційної та касаційної інстанцій становить 62,6% від суми, що була стягнута (89 373 грн); розмір витрат не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

Також ТОВ «Г» вказало, що до відшкодування витрат включені дії адвоката, які не є правовою допомогою – подання відзиву на касаційну скаргу та надіслання його копії іншій стороні; подання (надіслання) інших заяв. Адвокат зобов`язаний мати електронний кабінет в ЄСІТС та підсистеми Електронний суд, тому надсилання ним заяв по суті справи є невиправданою тратою часу і ресурсів.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Позиція Верховного Суду

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова ВП ВС від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).

Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1 -7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 липня 2023 року у справі № 911/3312/21. Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанови ВП ВСвід 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 2 лютого 2024 року у справі №910/9714/22 та від 3 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21.

Колегія суддів враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду   від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Статтею 126 ГПК України не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті (пункт 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, Товариство визначило розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 18000 грн.

На підтвердження витрат заявник надав такі докази: договір про надання професійної правничої допомоги від 1 вересня 2022 року; додаток 3.3 до цього договору від 7 грудня 2023 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; акт від 25 січня 2024 року про прийняття результату наданої професійної правничої допомоги; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреність.

Відповідно до пункту 3 додатку 3.3 надання професійної правничої допомоги в суді касаційної інстанції полягає у вчиненні Виконавцем комплексу правничих дій, спрямованих на забезпечення належної реалізації прав та обов`язків Замовника та представництво його інтересів, а саме:

-          здійснення аналізу та дослідження поданої ТОВ «Г» касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 вересня 2023 року у справі №910/12155/22 для формування правової позиції Замовника в суді касаційної інстанції (його заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо поданої касаційної скарги),

-          складання відзиву на названу касаційну скаргу та подання такого відзиву до Касаційного господарського суду,

-          складання та подання інших необхідних заяв як по суті, так і з процесуальних питань, клопотань, пояснень тощо, представництво Замовника в Касаційному господарському суді при розгляді справи, вчинення необхідних процесуальних та інших дій тощо.

У детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зазначено, що адвокат виконав такі роботи, а саме:

-          вивчення (здійснення аналізу та дослідження) касаційної скарги ТОВ «Г» на постанову Північного апеляційного господарського суду для формування правової позиції ТОВ «П» в суді касаційної інстанції (його заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо поданої касаційної скарги), дослідження судової практики (рішень Верховного Суду, якими обґрунтовуються вимоги касаційної скарги), складання відзиву на названу касаційну скаргу та подання такого відзиву до Касаційного господарського суду з направленням копії відзиву на адресу ТОВ «Г»

-          складення процесуальних документів, необхідних для касаційного провадження, а саме: (а) заяви від 15 грудня 2023 року про розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом справи судом касаційної інстанції відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України, (б) заяви від 26 січня 2024 року про розподіл судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції; подання (надіслання) зазначених заяв до Касаційного господарського суду;

-          участь у судовому засіданні при розгляді справи Касаційним господарським судом (засідання суду проводилося 23 січня 2024 року).

В акті від 25 січня 2024 про прийняття результату наданої професійної правничої допомоги адвокат та ТОВ «П» визначили, що правнича допомога, надана Замовнику включала такі її види:

а) вивчення (здійснення аналізу та дослідження) касаційної скарги ТОВ «Г» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 вересня 2023 року у справі №910/12155/22 для формування правової позиції Замовника в суді касаційної інстанції (його заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо поданої касаційної скарги), дослідження судової практики (рішень Верховного Суду, якими обґрунтовуються вимоги касаційної скарги), складання відзиву на названу касаційну скаргу та подання такого відзиву до Касаційного господарського суду з направленням копії відзиву на адресу ТОВ «Г»;

б) складення процесуальних документів, необхідних для касаційного провадження, а саме: заяви від 15 грудня 2023 року про розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом справи судом касаційної інстанції,

в) участь у судовому засіданні при розгляді справи Касаційним господарським судом: засідання суду проводилося 23 січня 2024 року.

Кількість часу, витраченого виконавцем на надання видів правничої допомоги, становить: за підпунктом "а" - 14 годин, підпунктом "б" - 2 години, підпунктом "в" - відповідно до протоколу судового засідання.

З огляду на обраний сторонами порядок обчислення винагороди (фіксований розмір відповідно до пункту 4 додатку 3.3) кількість робочого часу, витраченого виконавцем на надання правничої допомоги, не впливає на зміну розміру винагороди, яка виплачуватиметься Виконавцю (пункт 3 акту).

Частинами першою та другою статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №   922/1964/21).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови ВП ВС від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Сторони погодили, що Замовник виплачує адвокату винагороду в розмірі 18000 грн, яка є фіксованою і виплачуватиметься Замовником протягом двадцяти днів з дати ухвалення (оголошення судом) судового рішення, яким завершується розгляд справи у суді касаційної інстанції, якщо інше не погоджено Сторонами (пункт 4 додатку 3.3).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 2 лютого 2024 року у справі №910/9714/22).

Беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, Верховний Суд вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною, тому присуджує її частково у розмірі 10 тис. грн.

Верховний Суд не вбачає підстав для зменшення цих витрат до 3000 грн, як заявило ТОВ «Г» у клопотанні про зменшення витрат, оскільки,

• по-перше: справа містить вимоги майнового характеру, була прийнята Верховним Судом до розгляду, тому не можна стверджувати, що така справа є малозначною;
• по-друге: визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Це означає, що у разі настання визначених умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
• по-друге:  досвід адвоката взагалі не може бути підставою для зменшення витрат. Твердження "чим більш досвідчений адвокат, тим менше він має отримувати відшкодування адвокатських витрат" не відповідає принципу розумності;
• по-третє: наведені ТОВ «Г» приклади не підтверджують, що розмір послуг адвоката становить 3000 грн в суді касаційної інстанції. Розмір гонорару адвоката не обумовлюється виключно ціною позову. Верховний Суд врахував обставини співмірності розміру витрат з ціною позову, що й стало підставою для зменшення до 10000 грн. ТОВ «Г» не надало докази, які б підтверджували, що ринкова ціна наданих адвокатом послуг в аналогічних справах становить 3000 грн, про що заявляє у клопотанні;
• по-четверте: реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина перша статті 8 ГПК), тому така обставина не може бути підставою для зменшення адвокатських витрат.

Отже, Верховний Суд заяву ТОВ «П» задовольнив частково. Стягнути з ТОВ «Г» на користь ТОВ «П» 10 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції. У відшкодуванні решти витрат ТОВ «П» відмовити.

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.