Интероперабельность реестров и получение данных об имуществе декларантов из-за рубежа, — Артем Сытник назвал проблемы для проверки деклараций

Настоящими вызовами для обеспечения надлежащей проверки деклараций являются установление наличия средств и имущества украинских чиновников за рубежом, а также качество данных в государственных реестрах, низкая интероперабельность реестров – отметил в комментариях «Судебно-юридической газете» заместитель председателя НАПК Артем Сытник.

Кроме того, он ответил на критику относительно внедрения НАПК автоматизированной проверки декларации, которая частично заменяет ручную полную проверку уполномоченным лицом.

- Transparency International Ukraine виступає проти запровадження повної автоматизованої перевірки декларацій, яка відбувається шляхом зіставлення інформації у декларації з даними реєстрів. Зокрема, на думку експертів, повна перевірка декларації має залишатись ручною процедурою, у тому числі, з міркувань «невичищених» реєстрів. 

- Мені здається, що людина, яка готувала цей коментар, не зовсім уважно читала наші документи, оскільки автоматизована перевірка декларації не є повною перевіркою та не виключає повну перевірку. Зауважу, що Порядок проведення повних перевірок, і Порядок ведення моніторингу способу життя проходили громадські слухання. Суттєвих зауважень на цих слуханнях ми не отримали. Хоча ми на них дуже сильно розраховували, щоб зняти ці питання в майбутньому. У мене виникає питання, навіщо робити вручну те, що можна зробити автоматично? Адже ми вже фактично заявили, що трансформується у цифрову державу.

Щодо моніторингу способу життя, дійсно, було зауваження у комісії, яка зробила звіт про роботу НАЗК, і це зауваження 4 роки супроводжувало керівництво НАЗК, тому що моніторинг способу життя здійснювався без затвердженого порядку. Я ініціював затвердження цього Порядку і його подальшу реєстрацію в Мін'юсті. 

Тому зараз найбільша проблема не у ручній перевірці. У нас зараз найбільша проблема полягає у низькій інтероперабельності реєстрів. Реєстри мають певні неточні, неактуальні дані, окремі реєстри не містять інформації, що дозволяє ідентифікувати особу, або про об’єкти, право на які набуто давно. Наприклад, відомостей про мою квартиру немає в ДРРП, бо вона залишилася у реєстрі БТІ, і не була перенесена до ДРРП. Але це та сфера, яку координує Мінцифри, і я знаю, що пріоритетом нового голови НАЗК якраз є координація з Мінцифри цього питання, щоб якість даних в реєстрах та їх інтероперабельність вдосконалювалася.

- Одне із зауважень до порядку повної перевірки полягає у тому, що з-поміж декларацій, які можуть бути відібрані на повну перевірку, виключено декларації кандидатів на посади, зокрема, суддів

- Коли людина проходить конкурс на державну посаду, вона проходить спеціальну перевірку, що є якраз інструментом запобігання корупції. В ході спеціальної перевірки досліджується декларація, і у разі встановлення розбіжності на понад 100 НМДГ, така людина не може бути призначена на посаду. Це є запобіжником. 

Тих же, хто все таки примудрився надати неправдиву інформацію, потім чекає повна перевірка і моніторинг способу життя. До речі, за результатами проведеної спецперевірки може бути ініційована повна перевірка декларації.

- Але все ж, якщо чиновник вказує у декларації, що здає квартиру в центрі столиці за 1000 грн, це має викликати певні сумніви щодо достовірності задекларованих сум і бути предметом перевірки?

- Найбільша проблема зараз не у тому, хто і кому здає квартиру, зрозуміло, що окремі чиновники намагаються реєструвати майно на пов’язаних осіб, стосовно яких вони мають певний контроль.

Найбільша проблема – це майно за кордоном. З початком повномасштабного вторгнення багато людей повезло готівку за кордон, і кейс одеського воєнкома один з прикладів. І тут ми якраз намагаємося встановити максимальну кількість контактів з правоохоронними органами інших країн, щоб мати можливість обмінюватися в оперативному форматі даними стосовно наявності нерухомості в декларантів чи пов’язаних осіб. 

В Україні чиновники перебувають під перехресною увагою журналістів, громадських активістів, правоохоронних та антикорупційних органів, і тут якраз ситуація більш контрольована. Але стосовно майна за кордоном, де немає централізованої системи, необхідна допомога фінансової розвідки, фінмоніторингу, і все залежить від того, наскільки швидкі і дієві контакти з партнерами за кордоном.

- Як наразі регулюється питання стосовно безпеки даних декларантів, які є військовослужбовцями, зокрема, СБУ?

- Ми вилучили декларації тих осіб, стосовно яких надійшли відповідні подання, у тому числі, від СБУ, тому що вони також у своєму складі мають військовослужбовців. За винятком тих осіб, які займаються закупівлями, але це загальне правило, а також працівників ВЛК тощо. 

Але тут потрібно ще пам’ятати, що хоча більшість військових зараз не подають декларації, вони не перестають бути декларантами. Просто у них термін подачі декларації перенесений на завершення воєнного стану. В той же час, стосовно них можна проводити моніторинг способу життя, і вони проходять спеціальну перевірку при призначенні на посади, для яких вона є умовою. Тому навіть неподання декларації не позбавляє нас механізму моніторингу способу життя, і ми можемо через цей механізм оцінювати їх майновий стан. А у разі виявлення необґрунтованих активів вживати відповідні заходи.  

- Минулого року було затверджено ДАП. Які заходи може вжити НАЗК у випадку виявлення невиконання відповідними органами Державної антикорупційної програми?

- Ми ведемо моніторинг виконання ДАП різними органами, і НАЗК теж є органом її виконання. Стадії виконання видно на сайті у розділі “Інформаційна система моніторингу реалізації ДАП”, де кожен може зробити висновки для себе, які органи прагнуть виконувати ДАП, а які – ні. 

Чи всі заходи ДАП виконуються вчасно – ні, але причина полягає і в тому, що сама ДАП була затверджена пізніше граничного терміну, передбаченого законом. Втім, саме затвердження вже є величезним кроком вперед, бо такого об’ємного і багатопланового документу, який передбачав би превентивні заходи для боротьби з корупцією, в Україні ще не було. На мою думку, ведення антикорупційних заходів без наявності системного плану превентивних заходів не дасть суттєвого результату.  

До прикладу, це надання права прослуховування НАБУ. Ми ведемо про це мову з 2015 року, і якраз цей захід передбачено у ДАП, щоб СБУ надало НАБУ цю можливість. Виконавцем визначено СБУ. Якщо СБУ цей захід не виконає, це спричинить певні репутаційні втрати, що ДАП не виконується в цій частині, і немає політичної чи іншої волі на виконання відповідного заходу.

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.