Верховный Суд объяснил, в чем состоит прямой умысел при квалификации уклонения от призыва по статье 336 УК

10:30, 20 апреля 2024
Верховный Суд рассмотрел дело, где осужденный мужчина утверждал, что судами не была исследована субъективная сторона инкриминируемого преступления, в частности, отсутствие у него прямого умысла уклоняться от призыва на военную службу.
Верховный Суд объяснил, в чем состоит прямой умысел при квалификации уклонения от призыва по статье 336 УК
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Факт неполучения повестки о призыве на военную службу по мобилизации до прохождения медицинского осмотра, не дает военнообязанному право не являться для отправки в воинскую часть для отбытия военной службы в связи с мобилизацией. Об этом указал Кассационный уголовный суд в постановлении от 19 марта 2024 года по делу №676/4559/22.

Історія кримінального провадження

Вироком місцевого суду від 18 квітня 2023 року чоловіка засуджено за ст. 336 КК (ухилення від призову на військову службу) до покарання у виді позбавлення волі на 4 роки. Апеляційний суд залишив вирок без змін.

Так, чоловік, перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних у ТЦК, 14 липня 2022 року отримав під розпис повістку про його виклик на 22 липня 2022 року для проведення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину, але не з`явився за викликом.

У касаційній скарзі адвокат просив закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діянні чоловіка складу кримінального правопорушення.

Мотивував тим, що при кваліфікації дій засудженого суди застосували, на його думку, диспозицію ст. 336 КК у редакції статті 2012 року, оскільки суди не вказують на таку умову (ознаку) зазначену у диспозиції даної статті як «на особливий період».

Засуджений вказує, що судами не була досліджена суб`єктивна сторона інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема відсутність у нього прямого умислу ухилятися від призову на військову службу.

Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону вбачає в тому, що суди проігнорували його доводи про порушення процедури врученні йому повістки на підставі якої він мав прибути 22 липня 2022 року до ТЦК. Також вважає, що повістку йому було вручено передчасно, до проходження військово-лікарської комісії та при цьому у ній неправомірно було вже зазначено номер військової частини.

Позиція Верховного Суду

Як вказав Верховний Суд, той факт, що чоловік ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, підтверджується наданими в суді першої інстанції показаннями свідків, даними, що містяться у довідці від 7 квітня 2022 року, з якої вбачається, що чоловік взятий на облік як внутрішньо-переміщена особа, даними картки обстеження та медичного огляду та довідки ВЛК від 19 липня 2022 року, з котрих слідує, що засуджений за результатами проходження медичного огляду, медичною комісією визнаний придатним до військової служби за станом здоров`я; даними копії корінця до повістки від 14 липня 2022 року, яким стверджуються обставини вручення повістки про виклик; змістом рапорту заступника начальника мобілізаційного відділення від 25 липня 2022 року відповідно до якого військовозобов`язаний солдат запасу 22 липня 2023 року не з`явився на збірний пункт; картки обстеження та медичного огляду від 19 липня 2022 року.

Верховний Суд зазначив, що стаття 336 КК (у редакції Закону №1357-ІХ від 30 березня 2021 року) передбачає ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Об`єкт правопорушення – в широкому розумінні ним є суспільні відносини у сфері переведення економіки, діяльності органів влади, самоврядування, інших сфер і галузей країни на функціонування у період воєнного стану, а ЗСУ, інших воєнізованих формувань на організацію і штати воєнного часу. У більш вузькому розумінні це передбачений законом порядок підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших формувань на рівні, що забезпечує вимоги національної безпеки.

Додатковий обов`язковий об`єкт правопорушення – встановлений законом порядок комплектування ЗСУ (інших формувань). Шкода, що спричиняється вказаному об`єкту посягання, характеризується такою протиправною поведінкою, коли особа, яка об`єктивно підпадає до призову за мобілізацію до лав ЗСУ, в односторонньому порядку свідомо виключає себе із передбаченого законом процесу формування ЗСУ та інших формувань на рівні забезпечення національної безпеки країни і її населення.

Суспільна небезпека правопорушення полягає в тому, що мобілізація - це комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функціювання в умовах особливого періоду, а Збройних сил чи інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов`язання по спільній обороні від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов`язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони. Об`єктивна сторона виявляється в бездіяльності – ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом. Тобто особа усвідомлює небезпечний і протиправний характер своїх вчинків, проте має намір і бажання так діяти, а саме досягти мети - уникнути самого призову за мобілізацією.

а) що стосується доводів сторони захисту, що при кваліфікації дій засудженого суди попередніх інстанцій не вказали таку ознаку зазначену у диспозиції як «на особливий період», то колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 8 ст. 4 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

З моменту оголошення загальної мобілізації настав і особливий період, тобто з дослідження норм закону випливає, що ці поняття є взаємопов`язані і з оголошенням мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану автоматично настає і особливий період.

При цьому, з аналізу п. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року, логічно випливає, що особливий період не настає лише при цільовій мобілізації (ліквідація надзвичайних ситуацій та їх наслідків державного рівня, наслідків воєнних дій у відбудовний період). Тому з урахуванням саме цього виключення, законодавець, на думку колегії суддів, формулюючи першу частину диспозиції ст. 336 КК України, та зазначаючи про ухилення від призову під час мобілізації, «на особливий період» виклав через кому, тобто виділяючи як окрему обставину, яка може як застосовуватись так і ні.

Отже, не зазначення при правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 336 КК такої ознаки як особливий період не може вважатися беззаперечною підставою для визнання неправильною таку кваліфікацію дій обвинуваченого.

Твердження захисника про те, що обвинувачення в акті та формулювання підозри не збігаються, що є порушенням права на захист є безпідставними. На переконання колегії суддів зміна обвинувачення у суді відбулася відповідно до вимог ст. 338 КПК України, при цьому прокурором не було змінено кваліфікацію дій останнього за ст. 336 КК, не були встановлені нові фактичні обставин кримінального правопорушення.

б) що стосується тверджень засудженого про відсутність в його діях умислу на вчинення кримінального правопорушення.

Так, як вже зазначалось, із суб`єктивної сторони дане кримінальне правопорушення передбачає тільки прямий умисел.

Прямим умисел є тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).

Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є шкідливим для суспільства.

Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах кримінального провадження докази, встановив, що поведінка обвинуваченого беззаперечно свідчить про спрямованість його умислу на ухилення від призову.

Так, за встановлених судами попередніх інстанцій, чоловік, перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, що якщо не виконати свої зобов`язання як громадянина, передбачені ст. 65 Конституції України по швидкій і своєчасній мобілізації й спільній обороні від агресора не можливо бути дати ефективну відсіч нападникам на країну, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з`явитися о 09:00 22 липня 2022 року для проходження військової служби у зв`язку із призовом за мобілізацією, без поважних причин, не з`явився за викликом. Вказане свідчить про наявність умислу уникнути самого призову за мобілізацією.

Крім того, як слушно вказав апеляційний суд, засуджений перебуваючи фактично протягом року на території м. Кам`янець-Подільського після отримання повістки, його умисного ухилення від явки на збірний пункт та заведення кримінального провадження, жодного разу до ТЦК не з`явився, хоча мав таку можливість, що свідчить про його свідомі та умисні дії з метою уникнення мобілізації.

Не знайшли свого підтвердження перевіркою і доводи засудженого про порушення процедури вручення йому повістки, на підставі якої він мав прибути 22 липня 2022 року. Апеляційний суд здійснив ретельну перевірку вказаних доводів засудженого щодо неправомірних дій ТЦК та з посиланням на норми законів зазначив, що працівники територіального центру виконували свої владні управлінські функції, а отже визнав доводи засудженого безпідставними.

Що стосується тверджень засудженого, що з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» № 154 від 23 лютого 2022 року, територіальні центри могли видавати повістки та мобілізувати тільки тих військовозобов`язаних, які перебувають безпосередньо у них на військовому обліку, то на переконання колегії суддів це є власним тлумаченням даної постанови. Крім того, слід зазначити, що чоловік 7 квітня 2022 року був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа у м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області, тобто на території юрисдикції Кам`янець-Подільського територіального центру комплектації та соціальної політики, на облік якої він став та ходив відмічатися.

Були предметом перевірки судів попередніх інстанцій і доводи засудженого про передчасність вручення йому повістки - до проходження військово-лікарської комісії. Так, судом слушно було зазначено, що не отримання повістки про призов на військову службу за мобілізацією до проходження медичного огляду, не давала права засудженому не з`явитися 22 липня 2022 року для відправлення до військової частини для відбуття військової служби у зв`язку з мобілізацією.

З урахуванням викладеного Верховний Суд залишив касаційні скарги засудженого та його захисника без задоволення, а судові рішення – без змін.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Андрій Задорожний
    Андрій Задорожний
    голова комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин
  • Євгеній Сидоров
    Євгеній Сидоров
    суддя Шевченківського районного суду міста Києва