Верховный Суд решил, могут ли быть рапорты о нарушении ПДД официальными документами и доказательствами по делу об административном правонарушении

Рапорт командира дорожно-патрульной службы, в котором зафиксировано нарушение водителями Правил дорожного движения, положенного в основу протокола об административном правонарушении, направленного в суд для принятия решения, является официальным документом и предметом состава уголовного правонарушения, предусмотренного ст. 366 УК. Об этом говорится в постановлении коллегии судей Третьей судебной палаты КУС ВС от 22.05.2024 по делу №760/14696/15.

Обставини справи

Командир взводу дорожньо-патрульної служби ДАІ обвинувачувався в тому, що під час несення служби з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху, не встановивши факту порушень ПДР водіями і відповідно не вживаючи заходів щодо зупинення транспортних засобів, передбачених законодавством, в службовому кабінеті свідомо склав неправдиві документи – на ім’я начальника ДАІ про те, що нібито під час несення ним служби по визначеній ділянці автодороги рухалася колона автомобілів із символікою «Євромайдану».

З метою припинення порушення п. 2.4 ПДР він за допомогою жезлу та свистка поставив водіям транспортних засобів вимогу про їх зупинку, однак вони не зупинилися та продовжили рух у складі колони. Вказані рапорти обвинувачений передав до відділу з адміністративної практики ДАІ для подальшого відповідного реагування, а також створення перепон, недопущення організації або проведення вказаних мирних заходів в зв’язку з неможливістю використання транспортних засобів з причини позбавлення права керування ними.

Надалі інспекторами ДПС було складено адміністративні протоколи щодо власників транспортних засобів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, в яких згідно зі ст. 25 КУпАП зазначено як основний доказ вчиненого правопорушення рапорти, складені обвинуваченим, а протоколи скеровано до суду для розгляду. за результатами розгляду цих протоколів у судах першої та апеляційної інстанції провадження у справах про адміністративні правопорушення було закрито через відсутність події чи складу правопорушення в діях вказаних осіб.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав невинуватою та виправдав особу за ч. 1 ст. 366 КК у зв’язку з недоведеністю у її діянні складу кримінального правопорушення. Обґрунтовуючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що рапорти, у підробленні яких обвинувачувався виправданий, не є офіційними документами, оскільки вони не відповідають його ознакам, а саме не є документами, складеними за визначеною законом формою, а тому не можуть бути предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК. Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду, і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду і ухвалив новий, яким визнав винуватою та засудив особу за ч. 1 ст. 366 КК.

У касаційній скарзі захисник вважає, що складені засудженим рапорти не є офіційними документами і не можуть бути доказами у справі про адміністративне правопорушення. Стверджує про відсутність умислу у особи на вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Позиція ККС

Верховний Суд залишив без зміни вирок апеляційного суду. ККС вирішив, що за вказаних конкретних обставин цієї справи, висновок суду апеляційної інстанції про доведеність винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, є обґрунтованим, з огляду на таке. У ході нового апеляційного розгляду, суд, керуючись статтями 404, 405 КПК, переглядаючи вирок місцевого суду, за клопотанням сторони обвинувачення повторно дослідів всі обставини, встановлені під час досудового провадження, а також письмові докази, в тому числі й ті, які місцевий суд визнав недопустимими та неналежними.

Так, у частині виправдання особи за епізодами службового підроблення рапортів про не виконання вимоги про зупинку та порушення п. 2.4 ПДР водіями автомобілів, суд апеляційної інстанції залишив без змін виправдувальний вирок місцевого суду, мотивуючи своє рішення тим, що стороною обвинувачення ні оригінали, ні копії вказаних рапортів для дослідження суду не надані, а наданий рапорт, складений на водія одного з автомобілів, який не засвідчений належним чином, є недопустимим доказом.

Разом із тим, у частині виправдання особи за обвинуваченням у службовому підробленні інших рапортів, суд апеляційної інстанції вирок місцевого суду скасував та ухвалив в цій частині новий вирок, яким визнав особу винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК. Такого висновку апеляційний суд дійшов дослідивши фактичні дані, які містяться у рапортах.

Аналізуючи зміст вказаних документів, суд апеляційної інстанції вказав, що рапорти, які склав обвинувачений, є офіційними документами, оскільки були складені службовою особою відповідно до Інструкції з оформлення документів у системі МВС, містять виклад обставин, встановлених обвинуваченим у зв’язку з виконанням ним своїх службових обов’язків, та мають відповідні реквізити: адресовані вищій за посадою особі, текст документа, підпис та дата його складання.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.