Может ли ТЦК штрафовать мужчин, которые сейчас обновили данные за то, что они в свое время нарушили правила военного учета, и как суды считают сроки в связи с изменениями в КУоАП

После принятия закона об усилении мобилизации многие мужчины решили обновить данные. Впрочем, во время такого обновления в ТЦК нередко оказывалось, что лицо находится в розыске, так как в свое время не встало на учет военнообязанных или отсутствует его личное дело или мужчина в определенный момент (женился, родились дети, начал учебу и т.д.) не сообщил о себе определенные данные ТЦК.

Поэтому некоторых мужчин, пришедших за обновлением данных, штрафуют уже по новому закону, налагая штрафы от 17 тысяч грн до 25,5 тысяч грн.

Напомним, что законом №3696-IX, который вступил в силу 19 мая, были не только повышены штрафы, но и изменена статья 38 КУоАП, регулирующая сроки наложения штрафов со времени совершения административного правонарушения.

Так, если по общему правилу административное взыскание может быть наложено не позднее чем через 2 месяца со дня совершения правонарушения, а при продолжающемся правонарушении – не позднее чем через 2 месяца со дня его выявления, то законодатели добавили к нему исключение:

«Административное взыскание за совершение в особый период правонарушений, предусмотренных статьями 210, 210-1 настоящего Кодекса, может быть наложено в течение трех месяцев со дня его обнаружения, но не позднее одного года со дня его совершения».

Следовательно, если раньше срок считали именно со дня совершения правонарушения, то теперь 3 месяца будут считать со дня выявления нарушения ТЦК (например, когда оно обнаруживается при обновлении данных), а общий срок в год – со дня совершения.

Впрочем, согласно ч. 1 ст. 8. КУоАП лицо, совершившее административное правонарушение, подлежит ответственности на основании закона, действующего во время и по месту совершения правонарушения.

Кроме того, КУоАП не содержит определения понятия «продолжающееся правонарушение».

Следовательно, возникает вопрос, можно ли по новому закону штрафовать «задним числом», если лицо пришло обновить данные, а получило штраф за непостановку (по мнению ТЦК) на учет военнообязанных в 2019, 2020, 2021 и т.д. годах.

Як свідчить судова практика, суди займають різну позицію.

Наприклад, обставини справи, яку розглянув 25 червня Лубенський міськрайонний суд Полтавської області №539/2247/24, свідчать про те, що чоловік побачив у Резерв+, що перебуває у розшуку і добровільно пішов у ТЦК повідомити, що перебуває на обліку з 2008 року і має 3 дітей, але отримав штраф в 17 тисяч грн.

У тій справі суд дійшов висновку про те, що ТЦК неправомірно кваліфіковано дії позивача за ч. 2 ст. 210 КУпАП, оскільки на час вчинення інкримінованого йому правопорушення його дії не могли підпадати під регулювання цієї статті.  До такого висновку суд дійшов також з огляду на зміст ч. 2 ст. 8 КУпАП, відповідно до якої закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. 

У іншій справі №559/2057/24, яку 19 червня 2024 року розглянув Дубенський міськрайонний суд Рівненської області йдеться про те, що чоловік 27 травня 2024 року з`явився до ТЦК для уточнення своїх військово-облікових даних. Проте на нього склали протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він у 2021 році не став на облік військовозобов’язаних.

Станом на 2021 рік частини 3 у статті 210 КУпАП ще не існувало – вона була введена у травні 2024 року. Тож, суд вирішив скасувати постанову ТЦК про штраф, посилаючись на те, що закон про адміністративну відповідальність не має зворотної дії у часі.

До того ж, суди почали звертати увагу на те, що згідно змін до КУпАП «бігати повинні дані, а не люди». Так, 3 червня 2024 року Ленінський райсуд Миколаєва розглянув справу №489/4119/24 і скасував штраф 25,5 тисяч грн, який ТЦК наклав на чоловіка за те, що той не повідомив про дружину, дітей і зміну місця роботи. Як зазначив суд, за новим законодавством людину не можна штрафувати за неповідомлення даних, які і так є у держави.

Однак є й інша позиція. Так, у рішенні від 3 липня 2024 року по справі №484/3410/24 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області вказав, що Кодекс про адміністративне правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. А отже, якщо чоловік не з’являвся у липні 2022 року, і за це його притягнули в червні 2024 року – то це правомірно.

«Характер триваючого правопорушення оцінюється судом у кожному конкретному випадку індивідуально. Триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом усього часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми» - вказав суд.

Отже, суд прийшов до висновку, що нез’явлення за повісткою з липня 2022 року є триваючим адміністративним правопорушенням. Оскільки воно було виявлене ТЦК 6 червня 2024 року, тобто вже після набрання чинності Закону про посилення мобілізації, тому на чоловіка правомірно наклали штраф в 17 тисяч грн.

Позиція Шостого ААС стосовно триваючого правопорушення

У постанові від 19 червня 2024 року по справі 712/178/24 Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив наступне.

Враховуючи, що безпосередньо ТЦК здійснював виклик чоловіка на 9 год. 00 хв. 30 січня 2023 року, а позивач не з`явився за вказаним викликом до ТЦК, то можна дійти висновку, що закінчений склад правопорушення за ч. 2 статті 210-1 КУпАП відбувся саме зазначеної дати.

Вказане дає підстави для висновку, що 30 січня 2023 року є датою вчинення адміністративного правопорушення та датою його виявлення. Таке підтверджується зверненням ТЦК від 7 лютого 2023 року до Національної поліції щодо розшуку, затримання та доставки громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, у тому числі позивача та фактом складання 14 червня 2023 року щодо позивача протоколу про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 210-1 КУпАП.

Отже, в даному випадку відсутні підстави для висновку, що вчинення позивачем правопорушення мало триваючий характер.

Приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

У період виникнення спірних правовідносин (січень-жовтень 2023 року) до правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП, застосовувався загальний строк накладення адміністративного стягнення, встановлений частиною першою статті 38 КУпАП.

Зазначеною нормою закону визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Зі змісту статті 38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Також суд зауважив, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як йдеться в листі Міністерства юстиції України від 2 серпня 2013 року № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Оскільки оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена 25 жовтня 2023 року, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення, встановленого частиною першою статті 38 КУпАП, вона підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення – закриттю, вказав суд.

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.