Верховный Суд объяснил, на основании чего определяется размер зарплаты госслужащего во время пребывания в простое

Вопрос оплаты простоя работника, находящегося на государственной службе, Законом «О государственной службе» не урегулирован.

Понятия и основания нахождения работников в простое действительно определены и регулируются положениями Кодекса законов о труде. Одновременно Законом «О государственной службе» определено, что условия оплаты труда работников органов государственной власти, других государственных органов, их аппаратов (секретариатов), государственных предприятий, учреждений и организаций, органов власти АРК, которые на день вступления в силу настоящего Закона являются государственными служащими и должности которых согласно настоящему Закону не являются должностями государственной службы, определяются Кабмином, и не могут предусматривать уменьшение размера их заработной платы.

То есть специальный законодательный акт, регулирующий трудовые правоотношения государственных служащих, устанавливает, что оплата труда государственных служащих определяется Кабинетом Министров.

Таким образом, хотя основания пребывания работников в простое определяются нормами Кодекса законов о труде, оплата труда государственных служащих за время простоя определяется Кабинетом Министров Украины.

Соответствующую позицию в постановлении от 13 июня 2024 г. высказал Верховный Суд по делу №320/190/23 по иску лица к Государственной налоговой службе Украины об обязательстве совершить определенные действия.

Обставини справи

Наказом від 24 лютого 2022 встановлено простій у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах та визначено строком дії простою період з дня видання цього наказу до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю і здоров`ю працівників Державної податкової служби України та її територіальних органів.

До цього наказу Державною податковою службою України неодноразово вносилися зміни, одною з яких була: встановити з 1 серпня 2022 року у межах кошторису апарату ДПС оплату праці в розмірі двох третин посадового окладу для працівників апарату ДПС, які знаходяться в простої.

Позивач вказував, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя та здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток відповідно до вимог абзацу 3 статті 113 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, відповідач мав розрахувати середній заробіток працівників, які перебувають у простої та сплачувати оплату за час простою у розмірі середнього заробітку протягом всього часу простою.

Суди попередніх інстанцій у задоволенні позову відмовили. Вони дійшли висновку, що, встановлюючи у межах кошторису апарату ДПС оплату праці в розмірі двох третин посадового окладу для працівників апарату ДПС, які знаходяться в простої, ДПС України діяла в межах чинного законодавства.

Верховний Суд касаційну скаргу касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Позиція Верховного Суду

Спеціальним законодавчим актом, який регулює трудові правовідносини у сфері державної служби є Закон від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу». Питання оплати простою працівника, який перебуває на державній службі, цим Законом не врегульовано.

Поняття та підстави перебування працівників у простої дійсно визначені та регулюються положеннями КЗпП. Одночасно, Законом «Про державну службу» визначено, що умови оплати праці працівників органів державної влади, інших державних органів, їх апаратів (секретаріатів), державних підприємств, установ та організацій, органів влади АР Крим, які на день набрання чинності цим Законом є державними службовцями і посади яких відповідно до цього Закону не є посадами державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України і не можуть передбачати зменшення розміру їх заробітної плати.

Тобто, спеціальний законодавчий акт, який регулює трудові правовідносини державних службовців, встановлює, що оплата праці державних службовців визначається Кабінетом Міністрів України.

Хоча підстави перебування працівників у простої визначаються нормами Кодексу законів про працю, оплата праці державних службовців за час простою визначається Кабінетом Міністрів України.

7 березня 2022 року Кабмін прийняв постанову №221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану», відповідно до якої надав право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) (пункт 1), а також рекомендував керівникам органів місцевого самоврядування застосовувати положення пункту 1 цієї постанови та здійснювати його виконання в межах фондів заробітної плати, передбачених у кошторисах відповідних органів, підприємств, установ та організацій (пункт 2).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що роботодавець позивача, на підставі вказаної постанови Кабміну діяв правомірно, встановивши розмір середнього заробітку у розмірі двох третин посадового окладу для працівників апарату ДПС, які знаходяться в простої.

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.