Размер возмещения морального вреда потерпевшего не должен приводить к его обогащению – позиция Верховного Суда

Денежная сумма компенсации морального вреда является лишь вероятной, и при ее определении учитываются характер правонарушения, глубина физических и душевных страданий, ухудшение способностей потерпевшего или лишение его возможности их реализации, степень вины лица, нанесшего моральный ущерб, если вина является основанием для возмещения, другие обстоятельства, имеющие существенное значение, требования разумности и справедливости.

Размер возмещения морального вреда не является постоянной величиной, а определяется судом в каждом конкретном случае с учетом всех обстоятельств дела, должен быть не более чем достаточным для разумного удовлетворения потребностей потерпевшего и не должен приводить к его обогащению. Об этом указал Верховный Суд в постановлении от 23 октября 2024 года по делу №293/174/23.

Обставини справи

Так, Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Житомирської обласної прокуратури у справі за позовом жінки до Державної казначейської служби і прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів досудового розслідування та прокуратури.

Суди встановили, що у лютому 2019 року позивачці повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 статті 190, ч. 2 статті 190, ч. 1 статті 358, ч. 3 статті 358, ч. 4 статті 358 КК.

Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, жінку визнано невинуватою у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень та виправдано за відсутністю в діях складу кримінальних правопорушень.

Позивачка зазначала, що вона майже чотири роки перебувала під незаконним слідством та судом, будучи обвинуваченою у вчиненні кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим їй завдано моральної шкоди в розмірі 1 млн грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, позов задовольнив частково. Стягнув з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь позивачки 450 тисяч грн на відшкодування моральної шкоди.

Судові рішення мотивовано тим, що в результаті незаконних дій органу досудового слідства позивачка майже чотири роки незаконно перебувала під слідством та судом, у зв’язку з чим їй завдано моральної шкоди. Суди врахували ступінь та глибину душевних страждань, істотність вимушених змін у її житті, як службовця, характер моральних страждань та збільшили визначений законодавством мінімальний розмір на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд не погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині розміру відшкодування моральної шкоди з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» №266/94-ВР підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Встановивши, що жінка незаконно перебувала під слідством та судом з 27 лютого 2019 року до 10 листопада 2022 року, що складає 44 місяці та 12 днів та не оспорюється у касаційній скарзі, судом було постановлено виправдувальний вирок у зв`язку з відсутністю в діях позивачки складу інкримінованих їй кримінальних правопорушень, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що позивачка довела право на відшкодування завданої їй моральної шкоди у зв`язку з протиправними діями органів досудового розслідування й прокуратури.

Частинами 2, 3 статті 13 Закону № 266/94-ВР встановлено, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суд, вирішуючи питання, має брати до уваги розмір мінімальної заробітної плати, що є чинним на час розгляду справи, водночас визначений законом розмір відшкодування є тим мінімальним розміром, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, вправі застосувати й більший розмір відшкодування.
Верховний Суд зауважив, що визначення розміру моральної шкоди не у мінімальному розмірі є правом суду, однак розмір грошового відшкодування визначається судом не лише в залежності від обсягу страждань, а й залежить від характеру порушення, глибини страждань, погіршення здібностей потерпілого та інших істотних обставин. Гроші є еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні трансформують шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування обчислює шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою завданої моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому.

При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквівалента. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення.

Посилання позивачки на тривалість її перебування під слідством та судом, необхідність звернення за професійною правничою допомогою, участь у численних судових засіданнях, позбавлення її можливості виїзду за кордон та лікування у зв’язку із слуханням справи в суді є суттєвими, однак з огляду на значний розмір мінімально гарантованої суми відшкодування моральної шкоди, визначеної Законом № 266/94-ВР, не є такими, які об’єктивно свідчать про наявність підстав для збільшення розміру відшкодування моральної шкоди у півтора раза у порівнянні з мінімальним. Ураховуючи викладене, Верховний Суд рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду змінив, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди до 297 480 грн.

Автор: Наталя Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.