Європейський суд з прав людини розглянувши справу «Ставропігійний монастир святого Іоанна Златоуста проти колишньої Югославської Республіки Македонія» дійшов висновку, що свобода віросповідання не допускає надання державою переваг одній церкві та утиск у реалізації прав іншій. Про це повідомляє «Практика ЄСПЛ».
«На території колишної Югославської Республіки Македонія діяли дві православні церкви: македонська, яку підтримувала влада (але яка при цьому іншим православним світом уважалася розкольницькою), і канонічна церква, що підпорядковувалася Сербському патріархату», — сказано у повідомленні.
Через це утворення Ставропігійного монастиря святого Іоанна Златоуста, у статуті якого засновники прописали невизнання македонської церкви, зіткнулося із проблемами під час реєстрації.
«Для відмови у легалізації знайшли такі підстави як невідповідність конституції та галузевому регуляторному акту, а також відсутність монастиря як форми організації релігійної організації. Ченці оскаржили відмову, адже орган реєстрації не надав інформації щодо недоліків, які слід було усунути для легалізації організації», — йдеться далі у повідомленні.
У конституційному суді також відхилили скаргу на тій підставі, що вона направлена від імені релігійної громади й не стосується захисту прав та свобод фізичної особи, а відтак, не відноситься до компетенції конституційного суду.
Тоді монастир звернувся до ЄСПЛ зі скаргою на порушення статей 9 та 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині відмови в реєстрації монастиря. Заявники вважали це порушенням принципу релігійного плюралізму.
У Страсбурзі звернули увагу на прогалини у національному законодавстві оскільки поняття «монастир», як організаційно-правова форма, не порушувала чинні правила (в статуті визначалася діяльність монастиря як релігійної громади).
Аргументи представника уряду щодо наявної загрози свободи релігійних організацій через створення монастиря високі судді не сприйняли, адже вони були необгрунтовані. Навпаки, мало бути вирішене питання про порушення прав ченців монастиря через утиски за релігійні погляди.
З цього ЄСПЛ зробив висновок, що заборона реєстрації порушувала конвенційні гарантії та присудив справедливу сатисфакцію у розмірі 3 тисяч євро.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ЄСПЛ постановив, що заборона вести онлайн-трансляцію судового засідання порушує статтю 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.