Відновлення прав людини за наслідками рішення КСУ: круглий стіл КАС ВС

20:33, 9 сентября 2019
У Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 6 вересня відбувся кріглий стіл.
Відновлення прав людини за наслідками рішення КСУ: круглий стіл КАС ВС
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Учасники круглого столу «Проблеми застосування оновленого Кодексу адміністративного судочинства України в частині впровадження рішень Конституційного Суду України» шукали ефективний механізм захисту прав людини.

Під час круглого столу, який відбувся 6 вересня 2019 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, говорили про ретроспективну та перспективну дію рішень КСУ, механізм відновлення права людини за наслідками ухваленого для неї рішення КСУ, вирішення питання зупинення розгляду справ ВС у зв’язку з наявним конституційним провадженням, перегляд ВС судових рішень за виключними обставинами у зв’язку з рішеннями КСУ, відмінності процесуальних наслідків рішень КСУ за конституційними скаргами та в справах за конституційними поданнями та зверненнями.

Голова КАС ВС Михайло Смокович звернув увагу, що нині діє інститут конституційної скарги, і судді мають розуміти, як їм діяти, якщо КСУ визнає неконституційною ту норму, відповідно до якої судові справи вирішувалися і рішення судів були виконані. Такі питання наскрізні і виникають у кожній юрисдикції. Голова КАС ВС наголосив, що спільна справа всіх судів полягає в тому, щоб громадяни отримали належний, ефективний захист.

Секретар судової палати для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Олена Калашнікова вказала на те, наскільки справедливий закон і що його застосування судами оцінюється з урахуванням того, чи відповідає він очікуванням суспільства. Судді, юристи-науковці мають звірити ті орієнтири, які зможуть впровадити до судової практики для захисту осіб, що звертаються до судів, обстоюючи свої конституційні права і свободи.

Суддя КАС ВС, модератор круглого столу Мирослава Білак, задаючи тон роботи, сказала, що згідно з доповіддю «Верховенство права», схваленою 2011 року Європейською комісією «За демократію через право» (Венеційська комісія), суди вищих інстанцій (в Україні це Конституційний Суд та Верховний Суд) повинні запроваджувати механізми, які дадуть можливість уникати суперечливості та гарантувати узгодженість їхньої судової практики з метою забезпечення принципу юридичної визначеності як невід’ємної складової принципу верховенства права та ефективного захисту прав людини.

Суддя КАС ВС Володимир Кравчук вважає, що визнання закону неконституційним є підставою для перегляду всіх рішень, які мають юридичні наслідки для особи, а не лише тих, які не виконані. Усунення наслідків застосування неконституційного закону відбувається шляхом перегляду рішення за виключними обставинами, його скасування та ухвалення нового – з урахуванням рішення КСУ. Неконституційність закону не може не призводити до значущих результатів.

Суддя КАС ВС Олена Губська під час виступу звернула увагу, що на сьогодні має місце практика застосування судами неконституційних законів до припинення їх чинності після прийняття рішень КСУ. У зв’язку із цим виникає дискусійне питання щодо ретроспективності та перспективності рішень КСУ.

Суддя Конституційного Суду Василь Лемак висловив думку, що переважно рішення Конституційного Суду діють наперед, але існують і винятки. При вирішенні питання, чи застосовувати зворотну дію в часі, треба оцінювати, наскільки це важливо для справи. Василь Лемак вважає, що небезпека криється в тому, що зворотна юридична дія рішення може нівелювати принцип правової визначеності.

На думку судді Конституційного Суду України Сергія Головатого, судова система існує для поновлення особи у правах. Завдання судів – знайти інструментарій, засіб для захисту права людини, для забезпечення поновлення її прав повністю. Право людини важливіше, ніж доля норми.

Суддя Конституційного Суду України у відставці, завідувач кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Києво-Могилянської академії, член НКР при ВС Микола Козюбра зазначив, що закон може мати ретроспективну дію, якщо поліпшує правове становище особи. Він підтримав думку, що в разі порушення права людини законом постає питання, як рішення КС застосувати до конкретних ситуацій.

Як зауважила суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Ситнік, у разі відмови в перегляді судових рішень за виключними обставинами після визнання неконституційними норм закону, відповідно до якого були ухвалені такі рішення, втрачається сенс розгляду Конституційним Судом України конституційних скарг у контексті можливості поновлення прав особи при перегляді судових рішень. В особи залишається єдиний вихід – звертатися до Європейського суду з прав людини. Суддя впевнена, що перегляд судових рішень має відбуватися відповідно до вимог закону, з урахуванням загальних принципів і логіки нормотворення, і забезпечити поновлення прав особи.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Тетяна Анцупова звернула увагу, що держава відповідальна за виконання цих рішень. Рішення Конституційного Суду не лише передбачають визнання певної норми неконституційною, а й вжиття у зв’язку з цим певних загальних заходів (наприклад, внесення зміни до законодавства або прийняття нових нормативних актів), і мають виконуватися в межах розумних строків.

На завершення роботи круглого столу голова КАС ВС Михайло Смокович сказав, що жвава дискусія і неоднаковість думок щодо запропонованих питань свідчить про наявність проблеми, яку потрібно розв’язувати, тому Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду планує проведення конференції із залученням міжнародних експертів.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про круглий стіл щодо комунікаційної стратегії Восьмого апеляційного адмінокругу.

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде