Судді ККС ВС вважають, що адвокат намагається здійснити незаконний вплив на їхню професійну діяльність

Судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Макаровець Алла Миколаївна, Король Володимир Володимирович, Лагнюк Микола Михайлович та Огурецький Василь Петрович повідомили, що під час касаційного перегляду кримінального провадження за нововиявленими обставинами за касаційною скаргою на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2018 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного суду від 1 лютого 2019 року адвокат здійснив незаконний, на їхню думку, вплив на колегію суддів з метою прийняття бажаних для сторони захисту неправосудних судових рішень. Про це повідомляє прес-центр Судової влади.

Так, судді інформують, що зазначена касаційна скарга перебувала у їхньому провадженні з 4 квітня 2019 року.

При цьому оскаржувані cyдовi рішення ухвали суддів першої та апеляційної інстанцій стосувалися питання перегляду за нововиявленими обставинами вироку Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27 жовтня 2016 року, якими за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України засуджено до покарання у виді позбавлення волi на строк 7 років з позбавленням права займати посади на строк 2 роки, та з конфіскацією усього особистого майна. Вирок набрав законної сили i звернений до виконання.

Зазначено, що під час судового засідання 18 лютого 2020 року захисник заявив четверте у межах цього касаційного провадження клопотання про зупинення виконання вироку. Захисник наголошував на тому, що виконання вироку з утриманням засудженого під вартою вважає катуванням.

Колегія суддів постановила ухвалу про відкладення розгляду вказаного клопотання i розгляд його одночасно з прийняттям судового рішення по cyтi касаційної скарги.

Адвокат повідомив суду, що у нього з’явилися підстави для відводу, оскільки колегія суддів прийняла не таке процесуальне рішення, на яке очікувала сторона захисту, зокрема щодо негайного звільнення засудженого з-під варти внаслідок зупинення виконання вироку.

У результаті цього останній заявив відвід вказаному складу суду, зазначивши як аргумент, чому захист не довіряє саме цим суддям здійснення касаційного розгляду: «У зв’язку iз систематичним порушенням вимог кримінального процесуального закону у цьому касаційному суді ми звернулися до Державного бюро розслідування про вчинення суддями Макаровець А.М., Королем ВВ. та Лагнюком М.М. кримінального правопорушення. Наша заява вчасно не була розглянута, тому подальшим кроком було звернення до слідчого судді Шевченківського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка була розглянута i задоволена, й суд зобов’язав внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення вказаними суддями. А також є відповідь з Генеральної прокуратури, що відомості внесені до ЄРДР за частиною першою статті 375 КК України, розпочато досудове слідство. Цi документи є в наявності i ми просимо їх долучити до матеріалів кримінального провадження».

Як вважають судді, з метою незаконного впливу на них адвокат надав для долучення до провадження такі документи:

– заяву до ДБР від 28 серпня 2019 року про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення головою ККС ВС Кравченком СЛ., суддями Макаровець А.М., Королем ВВ., Лагнюком М.М. кримінальних правопорушень, передбачених статтею 14, частиною другою статті 375, частиною другою статті 376-1, частиною другою статті 397 КК України, та внесення невстановленою службовою особою цього ж суду неправдивих відомостей до автоматизованої системи документообігу суду;

– скаргу слідчому судді Шевченківського районного суду міста Києва на бездіяльність слідчого ДБР щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР;

– ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року, якою зобов’язано уповноваженого слідчого ДБР внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, викладеного в заяві від 28 серпня 2019 року;

• письмове повідомлення від Генеральної прокуратури України адвокату на його звернення, що на виконання ухвали суду слідчим ДБР 11 жовтня 2019 року зареєстровано кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією за частиною першою статті 375 КК (постановлення суддею (суддями) неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови).

Таким чином, як зазначено у повідомленні, до моменту прийняття колегією судів остаточного рішення по cyтi касаційної скарги захисник умисно i штучно створив умови для впливу на суддів колегії, що здійснювали касаційний розгляд за скаргою цього ж захисника, що свідчить про планомірність реалізації з моменту подачі касаційної скарги своєї схеми впливу на суд з метою отримання бажаних для сторони захисту рішень: «або щодо задоволення відводів та усунення на надуманих підставах вказаної колегії суддів чи розгляду касаційної скарги по суті чи щодо зупинення виконання вироку (тодi як сам вирок уже давно набрав законної сили, а предметом касаційного перегляду є лише ухвали, якими було констатовано відсутність нововиявлених обставин для перегляду цього вироку); або ж щодо ухвалення постанови по cyтi скарги та задоволення вимог, що містяться в ній».

Судді звертають увагу, що адвокат з моменту звернення до суду касаційної інстанції та протягом усього касаційного провадження систематично i умисно створював штучні процесуальні приводи як засоби впливу на суддів. Зокрема неодноразові відводи складу колегії суддів, а у подальшому мали місце неодноразовi звернення захисника на адресу Верховного Суду до різних посадових ociб у зв’язку з незадоволенням процесуальними рішеннями суддів, визначених для касаційного розгляду у кримінальному провадженні (клопотання щодо розгляду заяви про відвід; пропозиції до Голови Верховного суду про звернення до Вищої ради правосуддя щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Макаровець А.М., Короля ВВ., Лагнюка М.М. та інших; зміни до попередньої пропозиції).

Таким чином, наведені факти поведінки захисника, зокрема щодо кількості та змісту його звернень протягом нетривалого періоду часу з моменту касаційної скарги до призначення дати касаційного розгляду, свідчать про зловживання правом на звернення. Судді вважають, що таким чином він намагається створити умови для впливу на прийняття суддями бажаного для нього процесуального рішення.

Зокрема у судовому засіданні касаційного суду 21 січня 2020 року суддя Лагнюк М.М. заявив самовідвід, аргументований тим, що захисник у заявах постійно повідомляє завідомо неправдиву інформацію щодо начебто відсутності його на роботі 4 квітня 2019 року, що створює підставу для звернення до суду з позовом про захист честі й гідності та спростування недостовірної інформації.

Судді Макаровець А.М., Король В.В., Лагнюк М.М. та Огурецький В.П. наводять схему, яку, на їхню думку, застосовував захисник для впливу на їхні свідомість та волю:

 – систематичне звернення до суду із очевидно безпідставними (на надуманих підставах) заявами та клопотаннями про прийняття процесуальних рішень, які не є остаточними у цьому провадженні, а також звернення до інших органів про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності на стадії касаційного провадження, до прийняття рішення по суті;

• у випадку відмови цих заяв і клопотань – звернення до органів досудового розслідування ще на стадії касаційного провадження, до прийняття рішення по суті кримінального провадження, щодо внесення в ЄРДР відомостей щодо суддів у зв’язку із прийняттям поточних процесуальних рішень як начебто неправосудних, оскільки вони за результатом не такі, на які розраховувала сторона захисту;
• використання факту про внесення до ЄРДР відомостей щодо конкретних суддів, якi здійснюють судовий розгляд, як засіб впливу на них з метою прийняття бажаного для сторони захисту неправосудного судового рішення.

Судді вважають, що вказані дії захисника є проявом неповаги до суду, є спробою схилити судів до прийняття незаконного рішення, а факт звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення та публічне його оприлюднення в судовому засіданні перед виходом суду до нарадчої кімнати для прийняття судового рішення – погрозою суддям негативними наслідками у виді кримінальної чи дисциплінарної відповідальності у разі прийняття іншого, ніж бажає захисник, pішення.

Також зазначено, що захисник висловлює критику та коментарі щодо вказаної колегії суддів у мережі Facebook з приводу розгляду кримінального провадження у касаційному порядку. У коментарях, на їхнє переконання, він допускав голослівні звинувачення на адресу складу суду щодо неправосудності такого рішення, а також опублікував звернення до правоохоронних органів із закликом про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Вказані факти судді розцінюють як вплив захисника на суд для ухвалення неправосудного рішення, в якому він зацікавлений.

Судді наголошують, що відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Порушення вимог закону є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Макаровець А.М., Король В.В., Лагнюк М.М. та Огурецький В.П. звернулися із відповідним повідомленням до ВРП, Офісу Генерального прокурора, а також вважають за необхідне повідомити відповідним органам адвокатури вказані обставини для надання ними об’єктивної професійної оцінки процесуальної поведінки адвоката під час касаційного перегляду кримінального провадження. 

Відповідно до статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», вказане повідомлення внесено до реєстру повідомлень судді про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Вищою радою правосуддя буде проведено перевірку викладених суддями фактів та ухвалено відповідне рішення.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВРП відсторонила від здійснення правосуддя суддю з Сум.

Також ми повідомляли, що Вища рада правосуддя звільнила у відставку двох суддів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.