У Верховному Суді відбулися експертні консультації щодо правового регулювання питання досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень (справ), матеріали яких втрачені або перебувають на тимчасово окупованих територіях. Захід організовано Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Права людини в дії». Про це повідомляє пресслужба Верховного Суду.
У вітальному слові юрист-аналітик Центру стратегічних справ УГСПЛ Олена Сапожнікова висловила сподівання на знаходження спільного бачення для розв’язання зазначеної проблеми. Крім того, вона презентувала розроблений УГСПЛ проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування та судового провадження у справах, в яких матеріали провадження недоступні або знищені на тимчасово окупованих територіях». Цей законопроєкт планується передати суб’єкту законодавчої ініціативи для внесення на розгляд Верховної Ради України.
Джерело фото: Верховний Суд
Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко зазначив, що ще в 2014 році виникла проблема з розглядом справ, підсудних судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополі, в окремих районах Донецької та Луганської областей. І вже восьмий рік на законодавчому рівні повною мірою не вирішується питання нормативної регламентації відновлення матеріалів кримінальних проваджень (справ), втрачених на тимчасово окупованих територіях.
Джерело фото: Верховний Суд
При цьому суди, використовуючи наявний правовий інструментарій, роблять усе можливе і навіть більше для розгляду зазначених кримінальних проваджень (справ). Ідеться, зокрема, про застосування законів України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції», «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» тощо.
Голова ККС ВС наголосив на тому, що таких законодавчих положень недостатньо для повноцінного врегулювання порядку відновлення матеріалів кримінальних проваджень (справ), втрачених на тимчасово окупованих територіях. Тому держава вживала подальших заходів для нормативного врегулювання цього питання.
Ці намагання були оцінені Європейським судом з прав людини при розгляді справи «Хлєбік проти України», коли, констатуючи відсутність порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Суд послався на конкретні законопроєктні ініціативи в цій сфері. Однак уже в рішенні у справі «Куроченко і Золотухін проти України» ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.
Аналіз зазначених вище рішень ЄСПЛ, а також правозастосовної практики у цій сфері вказує на те, що сьогодні потребують повноцінного нормативного регулювання такі питання: відновлення матеріалів досудового розслідування, втрачених на тимчасово окупованих територіях; відновлення матеріалів кримінальних проваджень (справ), втрачених на тимчасово окупованих територіях, які перебували на розгляді в суді першої інстанції; відновлення матеріалів кримінальних проваджень (справ), втрачених на тимчасово окупованих територіях, які перебували на розгляді в судах апеляційної або касаційної інстанції.
Крім того, за словами голови ККС, потрібно вирішити, на базі якого законодавчого акта слід забезпечити відповідне нормативне регулювання цього питання – КПК України чи окремого закону.
«Сьогодні, вважаю, мають право на існування і зміни до КПК України, але більше особливостей щодо врегулювання порядку відновлення матеріалів кримінальних проваджень (справ), втрачених на тимчасово окупованих територіях, доцільніше передбачити в окремому спеціальному законі», – зауважив Станіслав Кравченко.
На його думку, з формальної точки зору КПК України передбачає таке право, оскільки в ч. 2 ст. 1 КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Крім того, відновленню підлягають не тільки матеріали кримінальних проваджень за КПК 2012 р., а й кримінальні справи за КПК 1960 р. У випадку внесення змін до КПК 2012 р. відповідних змін потребуватиме і КПК 1960 р.
Доповідач також звернув увагу на те, що станом на 31 грудня 2020 року у ККС ВС не розглянуто 35 касаційних скарг та 5 кримінальних проваджень з окупованих територій Донецької та Луганської областей, а також 104 касаційні скарги та 5 кримінальних проваджень з АРК. Станом на сьогодні ситуація майже не змінилася.
А от, наприклад, загальними місцевими судами Донецької області (за наданою на запит Верховного Суду інформацією) за період з 2014 року: відновлено (частково) 56 кримінальних проваджень (справ); закрито 22 кримінальних проваджень (справ); відмовлено у задоволенні 3 заяв про відновлення матеріалів втрачених кримінальних проваджень (справ); відмовлено у відкритті 35 проваджень; повернуто заявникам 16 заяв; залишено без розгляду 3 заяви; проведено судовий розгляд щодо 2 заяв; розглянуто в порядку ст. 206 КПК України 56 заяв.
Водночас, наголосив Станіслав Кравченко, не варто забувати про матеріали кримінальних проваджень (справ), втрачених на тимчасово окупованих територіях АРК, адже всі або майже всі кримінальні провадження залишилися на цій території і є фактично матеріалами втрачених кримінальних проваджень (справ). Потрібно пам’ятати і про матеріали досудових розслідувань, які також є фактично матеріалами втрачених кримінальних проваджень (справ).
«Як бачимо, зазначена проблема, за наявності відповідних законодавчих змін, може бути вирішена протягом певного часу, а тому, очевидно, немає потреби в існуванні відповідних положень у КПК України на постійній основі», – зауважив голова ККС ВС.
Станіслав Кравченко додав, що в окремому законі, на відміну від КПК України, також доцільно визначити, які питання має право вирішувати суд під час виконання вироків, постановлених судами України, щодо засуджених, які відбували або відбувають покарання на тимчасово окупованих територіях АРК, Донецької та Луганської областей, а також осіб, звільнених від відбування покарання, які перебували на цих територіях і повернулися на підконтрольну територію України.
Крім того, учасники заходу обговорили законопроєкт, розроблений УГСПЛ, та висловили пропозиції щодо його вдосконалення, наголосивши, що вирішення питання правового врегулювання проблеми досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень (справ), матеріали яких втрачені або перебувають на тимчасово окупованих територіях, обов’язково потребує дотримання прав як підсудного чи обвинуваченого, так і потерпілих.
Участь у заході взяли суддя ККС ВС Аркадій Бущенко, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли, заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи ВС – начальник правового управління (ІІІ) Геннадій Зеленов, а також представники Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства юстиції України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Офісу Генерального прокурора України, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Луганської обласної прокуратури, Донецької обласної прокуратури, УГСПЛ.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо визнання будинку спільним майном подружжя.
Додамо, що Верховний Суд висловився про проведення експертизи за ухвалою суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.