Порушення презумпції невинуватості у судовому рішенні: роз’яснення ВС

Верховний Суд видав постанову щодо порушення засад презумпції невинуватості та можливості особи оскаржити вирок, який стосується її прав, свобод та інтересів. Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду розглянула касаційну скаргу адвоката, котрий діє в інтересах П., на ухвалу апеляційного суду.

Так, вироком місцевого суду була затверджена угода про визнання винуватості, укладена між обвинуваченим Т. і прокурором. Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката, зазначивши, що з матеріалів кримінального провадження стосовно Т. встановлено: П. та його адвокат не були учасниками цього провадження, а тому вони не є особами, які відповідно до положень ст. 393 Кримінального процесуального кодексу України мають право подавати апеляційну скаргу.

Суд касаційної інстанції вважає такий висновок хибним, а доводи касаційної скарги адвоката про істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону — обґрунтованими, виходячи, зокрема, з такого.

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване. 

Однак апеляційний суд не перевірив, чи стосується вирок прав, свобод та інтересів П. і чи у змозі він, з урахуванням норм процесуального закону, реалізувати своє право на судовий захист в інший спосіб, ніж шляхом апеляційного оскарження такого вироку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини презумпція невинуватості вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у вчиненні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. До того ж навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату. Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості.

Так, у вироку місцевого суду описана роль П. в діяльності організованої злочинної групи. Констатація в цьому судовому рішенні факту причетності П. до вчинення злочину грубо порушує передбачені ст. 7 КПК України загальні засади кримінального провадження, зокрема засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, верховенства права й законності, а також входить у колізію з нормами КПК України щодо вільної оцінки доказів.

За наведених обставин обвинувальний вирок щодо Т. безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів П., і на цій підставі адвокат в інтересах останнього вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього судового рішення.

ВС задовольнив касаційну скаргу адвоката, скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховний Суд своєю постановою роз’яснив відмежування малозначного діяння від повторного грабежу. Для такого злочину, як грабіж, не встановлено нижньої межі шкоди, яка може бути завдана власнику майна.

Також ми повідомляли, що грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном. Таким моментом визнається поява у злочинця реальної можливості розпорядитися вилученим майном. Про це йдеться у постанові ВС.