Право прокурора на свободу вираження думок щодо «нікчемності» закону: постанова ВП ВС

ОСОБА_1 вказує на хибність висновків Комісії про порушення ним статті 28 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженої Всеукраїнською конференцією прокурорів від 27 квітня 2017 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 8 лютого 2019 року відмовив у задоволенні позову, вказавши на дотримання Комісією процедури розгляду дисциплінарної справи, наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 зазначив, що висновки суду про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку не відповідають дійсним обставинам справи, адже контекст публічного висловлювання ОСОБА_1 щодо нікчемності Закону України від 21 лютого 2014 року № 743-VII «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» (далі - Закон № 743-VII) не містить емоційних або політичних оцінок такого нормативно-правового акта, а лише вказує на неможливість його застосування у кримінальному провадженні з огляду на положення частини третьої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України. Судом залишено поза увагою пояснення позивача про наявність випадків використання словосполучення «нікчемність закону» у професійному юридичному середовищі, зокрема Головою Верховного Суду України під час виступу на з`їзді суддів України, діючим заступником Генерального прокурора - Головним військовим прокурором, практикуючими юристами, у тому числі доктором юридичних наук із значним досвідом роботи на високих посадах у різних державних інституціях, а також фахівцями у галузі українського мовознавства та філології тощо.

Позивач посилається на те, що його публічний коментар не стосувався питань, щодо яких гарантоване статтею 34 Конституції України право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань може бути обмежене. Крім того, Консультативна рада європейських прокурорів у своїх висновках неодноразово наголошувала на праві прокурорів на свободу вираження думок.

Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи, висновок суду першої інстанції про недотримання ОСОБА_1 правил прокурорської етики при висловлюванні у засобі масової інформації про «нікчемність» Закону № 743-VII.

Так, поняття «нікчемність закону» не передбачене у жодному нормативно-правовому акті. Натомість, категорії «нікчемність» характерні різні тлумачення у словниках української мови, зокрема «який не викликає до себе поваги», «жалюгідний», «незначний, несуттєвий», «позбавлений цінності, значення», «дуже малий, незначний щодо розміру, кількості», «безсилий, немічний, кволий» тощо.

З огляду на викладене у прокурора були відсутні підстави вважати, що його публічний коментар про «нікчемність закону» буде сприйнятий громадськістю виключно у розумінні пріоритету положень Кримінального процесуального кодексу України над нормами Закону № 743-VII.

Крім того, характеристика чинного закону як «нікчемного» у жодному випадку не може вважатися достовірною.

Таким чином, ОСОБА_1 , не врахувавши ризики підриву авторитету органів прокуратури, у порушення етичних вимог допустив публічне висловлювання, яке могло розумітися громадськістю як офіційне вираження представником прокуратури неповаги до чинного Закону України та сумнівів щодо дії та якості такого нормативно-правового акта.

Зважаючи на викладене Комісія дійшла правильних висновків про те, що публічне висловлювання прокурора Донського О. І. про «нікчемність закону» не є виваженим, достовірним та викладеним у коректній формі у розумінні статті 28 Кодексу професійної етики.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про постанову ВП ВС щодо оскарження фізичною особою рішень Мін’юсту про скасування держреєстрації прав.