Звільнення майна з-під арешту: постанова ВП ВС

Позивачі звернулися до суду з вимогою про скасування арешту належного їм нерухомого майна, який було накладено постановою прокуратури в межах кримінального провадження за обвинуваченням особи, якій спірна квартира не належить. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.

Місцевий суд задовольнив позов, а суд апеляційної інстанції скасував це рішення і закрив провадження у справі, зазначивши, що питання зняття арешту, накладеного в межах кримінального провадження, повинно вирішуватися в порядку КПК України і не може бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання юрисдикційної належності спору, Велика Палата Верховного Суду виходила з таких міркувань. У межах кримінальної справи позивачі не набували процесуального становища підозрюваних, обвинувачених, а як власники майна чинним на той час КПК України 1960 року не були наділені процесуальним правом ініціювати питання про звільнення його з-під арешту.

З огляду на викладене, а також на втрату чинності КПК України 1960 року, тривалий час після закриття справи, істотні організаційні та кадрові зміни, що відбулися у правоохоронних органах, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вирішення питання про припинення втручання у право власності позивачів шляхом звернення до слідчого або прокурора на підставі КПК України 1960 року очевидно не буде ефективним способом захисту порушеного права.

Також Суд зазначив, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, які ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають із цивільних правовідносин та відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. Натомість вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року у справі №6-26цс13 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №2-3392/11 (провадження №14-105цс19), від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц (провадження №14-496цс18), від 21 серпня 2019 року у справі №911/1247/18 (провадження №12-99гс19).

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі №643/3614/17 (провадження №14-479цс19) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи може стягуватися моральна шкода за порушення умов договору.

Ще ми повідомляли, що Велика Палата ВС висловилася щодо договорів про відчуження майна.