Забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство: постанова КГС ВС

19:30, 4 марта 2020
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду роз’яснив умови та підстави вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство: постанова КГС ВС

Ухвалою Північний апеляційний господарський суд у справі про банкрутство ЗАТ «Планета-Буд», яке перебуває на стадії ліквідаційної процедури, за клопотанням забезпеченого кредитора – ПАТ «Укркомунбанк» вжито заходів забезпечення в порядку статей 136, 137 ГПК України шляхом накладення заборони на відчуження майна ЗАТ «Планета-Буд». Про це повідомляє Касаційний господарський суд на своїй сторінці в Facebook.

Вирішуючи питання про наявність підстав для перегляду касаційним судом ухвали суду апеляційної інстанції про вжиття заходів забезпечення у справі про банкрутство, які на момент відкриття зазначеного касаційного провадження вичерпали свою дію внаслідок скасування їх постановою апеляційного суду, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС Касаційний господарський суд виходив з такого.

Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити певні дії учасниками справи або третіми особами. Такі заходи мають строковий характер і діють до моменту скасування судом, який їх вжив, або судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Тобто необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти «скасування заходів забезпечення» господарським судом, який їх встановив, у зв'язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, і «скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення» судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Зважаючи на це, прийняття апеляційним судом постанови, якою скасовано заходи забезпечення, раніше вжиті ухвалою апеляційного суду, яка є предметом касаційного оскарження, не виключає можливості перегляду такої ухвали апеляційного суду в касаційному порядку, оскільки процесуальне право на її касаційне оскарження передбачено ч. 8 ст. 140 та п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України.

З метою формування єдиної практики у вирішенні питання щодо можливості касаційного перегляду прийнятого в процедурі банкрутства судового рішення, дія якого вичерпалася внаслідок врегулювання ним відповідних правовідносин, КГС ВС зазначив, що касаційні скарги на такі судові рішення підлягають розгляду по суті з перевіркою судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної (першої) інстанції щодо правильності застосування норм матеріального та процесуального права і наявності підстав для вжиття заходів забезпечення.

Залишаючи в силі ухвалу апеляційного суду про вжиття заходів забезпечення, КГС ВС зауважив, що при розгляді заяв (клопотань) учасників справи про вжиття заходів забезпечення у справі про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури господарським судам необхідно надати оцінку доцільності, адекватності та співмірності відповідних заходів забезпечення з огляду на фактичні обставини справи, а також добросовісності дій (поведінки) учасників справи, керуючись принципами законності, диспозитивності, пропорційності та справедливого балансу інтересів кредиторів і боржника. Обираючи конкретні заходи забезпечення, суди мають керуватися як нормами спеціального закону (ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), так і приписами процесуального закону (статтями 2, 14, 15, 73, 86, 136, 137, 140 ГПК України).

Установлена абз. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заборона на накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, визнаного банкрутом, за колом осіб поширюється на суб'єктів, яким законодавством надано повноваження на накладення арештів (інших обмежень) на майно фізичних та юридичних осіб, зокрема органи державної виконавчої служби, реєструючі та правоохоронні органи, їх посадових осіб (ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 43, 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статті 171–173 КПК України).

Отже, господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, зокрема на стадії апеляційного розгляду справи, не позбавлений процесуального права вжити за клопотанням кредитора заходів забезпечення його вимог у справі про банкрутство шляхом накладення заборони на відчуження майна боржника в ліквідаційній процедурі, зважаючи на доводи кредитора і фактичні обставини справи, а також керуючись принципами законності, диспозитивності і пропорційності відповідно до статей 2, 14, 15 ГПК України та враховуючи інтереси кредиторів і боржника у справі про банкрутство.

Оскільки судове рішення щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення приймається судом з урахуванням фактичних обставин справи та доцільності їх застосування у кожному конкретному випадку згідно з вимогами до їх співмірності й адекватності, КГС ВС не вбачає можливим відступити від правової позиції ВС, викладеної у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 5016/1284/2012(5/45). Вона полягає у тому, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом «заборони вчиняти певні дії щодо майна боржника» до винесення рішення за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого суду про розгляд скарги на дії ліквідатора призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів кредиторів щодо їх правомірних очікувань на задоволення майнових вимог до боржника за рахунок продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі. Такі висновки зроблено апеляційним судом за встановлення інших обставин справи.

Аналізуючи мотивацію постановленої апеляційним судом ухвали у справі № 50/790-43/173 з огляду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ, КГС ВС зазначає, що вжиття апеляційним судом заходів забезпечення у справі про банкрутство ЗАТ «Планета-Буд» шляхом накладення заборони на відчуження заставного майна боржника арбітражним керуючим, призначеним ліквідатором у цій справі ухвалою місцевого суду, яка була предметом апеляційного оскарження за апеляційною скаргою АТ «Сбербанк», спрямоване на збереження status quo до остаточного вирішення апеляційним судом питання щодо правомірності призначення ліквідатором арбітражного керуючого. Накладення такої заборони є співмірним та адекватним заходом забезпечення вимог забезпеченого кредитора ПАТ «Укркомунбанк» щодо задоволення його кредиторських вимог до боржника за рахунок продажу заставного майна ЗАТ «Планета-Буд» ліквідатором за найвищою ціною.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 13 лютого 2020 року у справі № 50/790-43/173 можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про висновок КГС ВС щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Суди і коронавірус: як суди можуть працювати в умовах карантину
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Александр Литвинов
    Александр Литвинов
    судья Конституционного Суда Украины