Несвоєчасне зарахування банком коштів на погашення кредиту: позиція Верховного Суду

18:07, 9 июля 2020

Суд вказав на умови застосування ст. 625 ЦК України за несвоєчасне зарахування банком коштів на погашення кредиту.

Несвоєчасне зарахування банком коштів на погашення кредиту: позиція Верховного Суду

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Банк зобов’язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 666/6436/15-ц.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди з банку, який зарахував у рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит частину коштів лише через понад рік і три місяці з моменту їх сплати.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував судові рішення першої та апеляційної інстанцій і частково задовольнив позов, стягнув із банку на користь позивачів збитки.

Так, КЦС ВС зазначив, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, Верховний Суд застосував положення ч. 2 ст. 625 ЦК України та стягнув із банку суму за прострочення виконання грошового зобов’язання.

До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17; від 16 травня 2018 року у справі 686/21962/15-ц; від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КГС ВС роз’яснив зміст поняття «стадія продажу майна».

Також ми писали про обрання ефективного способу захисту порушених прав: практика Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Автор: Алина Калёва