Строк повідомлення про настання страхового випадку: практика Верховного Суду

11:00, 6 августа 2020
Яка саме подія визнається страховим випадком, має бути детально зазначено у договорі страхування.
Строк повідомлення про настання страхового випадку: практика Верховного Суду
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Страхування є одним із засобів, покликаних мінімізувати ризики, пов’язані  з можливим знищенням або пошкодженням такого майна. Економічне призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних внаслідок пошкодження чи знищення майна при настанні страхових випадків, визначених законодавством або обумовлених договором. Отже, мета такого страхування - компенсування шкоди. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 500/1286/17.

Як відомо, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства

У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування є вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових  інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання  у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Яка саме подія визнається страховим випадком - має бути детально зазначено у договорі страхування.

Суд установив, що 8 листопада 2015 року, в період дії укладеного між сторонами договору добровільного страхування транспортного засобу, сталось незаконне заволодіння застрахованим автомобілем, у строк, передбачений договором (10 листопада 2015 року) позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, отже, у страховика виник обов`язок виплати страхового відшкодування за умови відсутності підстав для відмови у ньому.

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування при незаконному заволодінні транспортним засобом, якщо після настання випадку, що має ознаки страхового, будуть відсутні: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або повний комплект оригінальних ключів від транспортного засобу або ключів від наявних засобів проти викрадення/пультів від них.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з листом відповідача на адресу позивача від 5 січня 2016 року у виплаті страхового відшкодування позивачу було відмовлено, оскільки останній повних два  комплекти ключів від транспортного засобу страховику своєчасно не надав, разом з тим, у разі викрадення одного комплекту ключів від транспортного засобу своєчасно, протягом 3-х днів, страховика про це письмово не повідомив та зберігав транспортний засіб не в гаражі або на стоянці, як це передбачено умовами договору - пункт 4.2.3.

Положення статтей 11, 525, 526, 629 ЦК України дають підстави для висновку, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від виконання умов якого не допускається.

З урахуванням змісту статті 979 ЦК України та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкоджало страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (пункт 5 частини першої статті 989 ЦК України, пункт 5 частини першої статті 991 ЦК України) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

При цьому порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, не є порушенням визначеного договором строку повідомлення про настання страхового випадку.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 у передбачений договором строк повідомив про настання страхового випадку, але не надав всі документи, що стосувалися страхового випадку, суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивач повідомив страхову компанію, що на момент подання заяви до відповідача (10 листопада 2015 року) в нього були відсутні ключі запалення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у зв`язку з тим, що вони були вилучені та долучені до матеріалів кримінального провадження, не перевірив, чи може бути зазначене підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, за умови, що це не позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Апеляційний суд не перевірив твердження позивача про те, що вищевказаний автомобіль ним було придбано у фізичної особи з одним комплектом ключів і саме такий автомобіль було застраховано страховиком, не звернув уваги на те, що пунктом 6.2.2 договору передбачена передача «повного комплекту орігінальних ключів» та не зазначено, скільки конкретно іх повинно бути, не перевірив висновок суду першої інстанції щодо обов`язкової наявності саме двох орігінальних ключів від транспортного засобу у страхувальника .

Крім того, суд апеляційної інстанції, вказуючи на обгрунтованість відмови страхової компанії щодо виплати страхового відшкодування з посиланням на неналежне зберігання транспортного засобу (не в гаражі або на стоянці), не звернув увагу на те, що автомобіль було викрадено у проміжок часу з 20:00 до 21:00 год, що підтверджується листом Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області, а згідно з умовами укладеного між сторонами договору (пункт 3.5), вказаний автомобіль не повинен зберігатися у такий проміжок часу на стоянці чи гаражі. Доказів того, що зазначений автомобіль зберігався позивачем в нічний час (23:00-06:00) не на стоянці чи гаражі, як це передбачено умовами договору, матеріали справи не містять, а тому висновки апеляційного суду про те, що ОСОБА_2 згідно з пунктом 4.2.3 протягом 3-х днів мав повідомити страховика  про зміну обставин, що впливають на збільшення ступеню ризику, не грунтуються на матеріалах справи.

З урахуванням встановлених обставин, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки  доводам апеляційної скарги.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини, які не були перевірені та встановлені судами, та враховуючи необхідність встановлення обставин, наведених вище, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції  відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що правила сплати судового збору у справах про захист прав неповнолітніх змінять.

Додамо, що відсутність коштів на судовий збір у податкової не причина для поновлення строків оскарження.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду