Захист гідності, честі та ділової репутації: практика Верховного Суду

Справи щодо захисту гідності, честі та ділової репутації мають важливе суспільно-політичне значення. На цьому наголосив секретар Пленуму Верховного Суду, секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі ВС к. ю. н., доцент Дмитро Луспеник під час лекції, проведеної в рамках онлайн-практикуму «Захист гідності, честі та ділової репутації: юридична доктрина, практика ЄСПЛ та Верховного Суду», передає пресслужба ВС.

Дмитро Луспеник зазначив, що судові спори, пов’язані із захистом гідності, честі та ділової репутації, мають важливе суспільно-політичне значення й тому привертають до себе пильну увагу громадян і засобів масової інформації.

Доповідач, який був автором постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», зауважив, що суди, як правило, правильно вирішують цю категорію справ, а постанова Пленуму ВСУ не втратила своєї актуальності, правові позиції не змінені. Недоліки судової практики стосуються переважно проблеми доказування. 

Дмитро Луспеник зупинився на тих проблемних питаннях правозастосування, які викликають труднощі не лише в суддів, а й у адвокатів, навів приклади з актуальної судової практики Європейського суду з прав людини та ВС. Суддя роз’яснив, як мають застосовуватися загальні та спеціальні способи захисту гідності, честі та ділової репутації; указав на те, що вибачення, спростування суб'єктивної думки у брутальній формі не є способом  захисту; зазначив, що таке юридичний склад правопорушення у цій категорії справ і що спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, оскільки не має компенсаційного та майнового характеру. Така недостовірна інформація спростовується незалежно від вини.

Значну частину лекції було присвячено процесуальним питанням, які виявилися складними й неоднозначними у судовій практиці. Це, зокрема, юрисдикційність спорів, правильне визначення сторін у спорі; доказування, у т. ч. щодо висновків лінгвістичних експертиз.

Доповідач звернув увагу на такі питання, як презумпція добропорядності; як має вирішуватися дифамаційний спір і що таке дифамаційне право та дифамаційне правопорушення; зазначив, що суди повинні правильно розмежовувати оціночні судження і твердження про факти, й навів питання балансу-тесту.

Дмитро Луспеник наголосив на необхідності розмежовувати справи про захист гідності, честі та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації від правовідносин, пов’язаних з інформаційним правом. Особливу увагу він приділив спорам щодо захисту приватного життя публічних осіб.   

Раніше Судово-юридична газета» писала, що КГС ВС розглянув спір про визнання договору купівлі-продажу частки ТОВ укладеним на запропонованих продавцем умовах.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.