Цькування учня вчителем в державній школі: позиція ЄСПЛ

Суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська повідомила, що суд розглянув справу 17-річного учня державної середньої школи з Хорватії, якого було тричі піддано знущанню з боку вчителя математики. Деталі справи суддя оприлюднила на своїй сторінці у Facebook.

«В справі F.O. v. Croatia чотирма голосами проти трьох палата Суду встановила порушення статті 8 Конвенції через харасмент (цькування) учня вчителем в державній школі.

Заявника, 17-річного учня державної середньої школи, було тричі піддано знущанню з боку вчителя математики. Перший інцидент (образливі вирази) стався через запізнення заявника та його однокласників; другий - після того, як заявник повідомив про образи завуча, а третій через кілька днів. В подальшому хлопцю поставили діагноз посттравматичного стресового розладу, а психолог виявив, що заявник страждав на гострий тривожний розлад. Школа та міністерство освіти прагнули врегулювати питання внутрішньо; прокуратура не знайшла складу злочину, Конституційний суд визнав скарги неприйнятними. Перед ЄСПЛ заявник скаржився на відсутність ефективної реакції з боку влади на його скарги на цькування.

Ця справа дала можливість ЄСПЛ розвинути стандарти щодо застосовності статті 8 стосовно заходів, що вживаються у галузі освіти та  пояснити характер зобов'язань держави у цьому контексті.

Так, в справі 1993 року Costello-Roberts проти Сполученого Королівства не було визнано застосовності статті 8 до інциденту фізичних покарань у школі. Дистанціюючись від цього висновку більшість наголосила, що з тих часів відбулася еволюція соціальних установок та правових стандартів щодо застосування заходів дисципліни щодо дітей, та було визнано необхідність захисту дітей від будь-яких форм насильства та жорстокого поводження. В даній справі не було сумнівів, що образи, яким піддавався заявник і які були проголошені в класі на очах його однокласників, спричинили його емоційні розлади та могли принизити його в очах інших; цькування було здійснено вчителем, який був в ситуації авторитету і контролю над заявником. Щодо характеру зобов'язань держави, неможливо примирити будь-які акти насильства чи жорстокого поводження з боку вчителів та інших посадових осіб в навчальних закладах з правом дітей на освіту та повагу до їхнього приватного життя. Обов'язком освітніх органів є захист учнів від будь-яких форм насильства протягом часу, коли вони перебувають під наглядом влади. Отже, національні органи повинні забезпечити «нульову терпимість» до будь-якого насильства чи жорстокого поводження в закладах освіти, включаючи відповідні кримінально-правові, цивільні, адміністративні та професійні заходи.

Що стосується фактів справи, хоча  словесне насильство не було надмірним і не переросло у подальші більш системні цькування, враховуючи позицію довіри, авторитету та впливу вчителів, а також їх соціальну відповідальність, неможливо толерувати будь-які переслідування школяра з боку вчителя: частота, тяжкість шкоди та намір заподіяти шкоду не були необхідними умовами для визначення насильства в освітніх установах. Отже порогу статті 8 було досягнуто.  Хоча за обставин даної справи звернення до кримінально-правових заходів не було вирішальним для виконання зобов’язань держави за статтею 8, наявні адміністративні та професійні шляхи були неефективними, оскільки вони не призвели до рішучих дій щодо усунення недоліків в поведінці вчителя», — сказано у повідомленні.

Раніше ми писали про строк позовної давності для позову проти держави: позиція ЄСПЛ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.