Строк позовної давності для позову проти держави: позиція ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив рішення по справі №  10982/15 Vermeersch проти Бельгії. Заявник скаржився на відхилення національними судами його позову про відшкодування збитків проти держави на підставі встановленого законодавством строку давності. Він стверджував, що законодавство і прецедентне право щодо встановленого законодавством строку позовної давності для позову проти держави були незрозумілими і непередбачуваними, а також те, що Касаційний суд надмірно формалістично відхилив його додаткові клопотання.

Обставини справи

Заявника звали Franck Vermeersch і він є громадянином Бельгії та займається фермерством.

У1991 році він подав заяву для отримання дозволу на розширення своєї ферми, де розводив свиней. Ця заява була задоволена лише частково (в 1996 році) і тому заявник подав позов про визнання рішення недійсним до Conseil d’État. Останній суд прийняв рішення на користь заявника в 2004 році.

У 2005 році він подав позов про відшкодування збитків проти держави, вимагаючи загалом 368 470 євро. Цивільні суди відхилили його позов на підставі того, що сплив строк давності відповідно до статті 2262bis Цивільного кодексу та статті 100 Законів про державні рахунки. Суди вказали, зокрема, що позов про визнання рішення недійсним до Conseil d’État не мав призупиняючого або перериваючого ефекту відповідно до статей 2246-2250 Цивільного кодексу; а також те, що відповідно до встановленого прецедентного права не було необхідно чекати результату позову про визнання рішення недійсним до того, як подати позов про відшкодування збитків відповідно до звичайних норм про деліктну відповідальність; а також те, що строк позовної давності для відшкодування збитків розпочався 1 січня 1996 року, в той час як Vermeersch подав позов про відшкодування збитків у січні 2005 року.

Покладаючись на статтю 6 (право на справедливий судовий розгляд) Європейської Конвенції з прав людини заявник стверджував, що застосовні норми щодо встановленого законодавством строку позовної давності для позовів проти держави були незрозумілими та непередбачуваними. Він також скаржився на те, що Касаційний суд вже був надмірно формалістичним під час вирішення питання прийнятності його додаткових клопотань.

Розглянувши всі обставини справи, Суд констатував порушення статті 6 § 1.

Справедлива сатисфакція: 10 тисяч євро відшкодування моральної шкоди та 8 649,84 євро відшкодування видатків і витрат.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.