Районний суд відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним договору дарування грошових коштів, оскільки недотримання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення обумовлено об’єктивними, непереборними причинами – раптовою смертю дарувальника. Про це повідомляє пресслужба ВС.
Апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги обласного управління Державної фіскальної служби скасував попереднє рішення та ухвалив нове, яким залишив позов без задоволення з інших підстав: позивач не довів порушення його прав при укладенні оспорюваного правочину.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду змінив постанову апеляційного суду, виклавши її мотивувальну частину в іншій редакції, і навів таке правове обґрунтування.
Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржило обласне управління ДФС, посилаючись на те, що оскарженим судовим рішенням порушено їхні права, оскільки грошова сума подарунка була предметом спору в адміністративній справі, в якій обласне управління ДФС брало участь як відповідач. А саме постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін апеляційним адміністративним судом, задоволено адміністративний позов обдарованого, скасовано податкові повідомлення-рішення (ППР) обласного управління ДФС про визначення грошового зобов’язання, обдарованого з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. При цьому судами враховано, що договір дарування визнано дійсним судом загальної юрисдикції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду залишив без змін зазначені судові рішення, зокрема вказавши, що оскільки обдарований уклав договір дарування з родичем першого ступеня споріднення, то такий дохід оподатковується за нульовою ставкою оподаткування.
Колегія суддів КЦС ВС зазначила, що у справі, яка переглядається, позивач пред’явив позов до обдарованого, оспорюючи договір дарування грошових коштів, який у подальшому став підставою для скасування ППР щодо обдарованого в адміністративній справі.
Приватноправовий інструментарій (зокрема ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов’язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних правовідносин.
У разі використання приватноправового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для невиконання публічних обов’язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин судове рішення стосується прав, інтересів та/або обов’язків відповідного державного органу, покликаного захищати інтереси держави у відповідних відносинах.
Між тим розгляд цієї справи відбувся без залучення до участі у справі ДФС України, а тому в задоволенні позову слід було відмовити з підстав неналежного складу учасників справи.
Із повним текстом постанови Верховного Суду від 9 червня 2021 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-4126св20) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що боржник у виконавчому провадженні не може пред’явити позов про зняття арешту з майна: КЦС ВС назвав причину.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.