Апелляционный суд подтвердил правомерность взыскания налогового долга с общества в размере 500 тысяч гривен

Налоговая служба в Одесской области информирует, что Пятый апелляционный административный суд по делу № 420/11959/23 жалобу общества оставил без удовлетворения, а решение суда первой инстанции – без изменений.

У цій справі податкова звернулося з позовом до ТОВ про стягнення податкового боргу, який виник станом на 16.05.2023 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані відповідно до податкових повідомлень-рішень.

Також до суду надійшов зустрічний адміністративний позов ТОВ до ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 500 тис. грн.

Ухвалою суду 1-ї інстанції 31.08.2023 прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ та об’єднано  його з первісним позовом ДПС в одне провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 позов ДПС в Одеській області - задоволено повністю та стягнуто з ТОВ з усіх відкритих рахунків в банках, суму заборгованості; у задоволенні зустрічного позову платника до ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Так, податковим органом видано наказ про проведення фактичної перевірки ТОВ з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.

В ході проведення фактичної перевірки здійснено обстеження місця зберігання пального ТОВ, розташоване за адресою1, за результатами якого встановлено наявність резервуару, що використовується для зберігання пального виключно для потреб власного споживання, загальною місткістю 20000 л.

Протягом періоду, що перевірявся, у ТОВ була ліцензія на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), термін дії з 04.11.2020 до 04.11.2025, яка на підставі розпорядження від 26.01.2022 через несплату чергового платежу - анульована.

Після анулювання цієї ліцензії ТОВ була отримана ліцензія на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислово переробки), термін дії з 15.02.2022 до 15.02.2027.

Отже, за період з 26.01.2022 по 15.02.2022 у позивача була відсутня ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Враховуючи факт відсутності у товариства ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання або ж промислової переробки), в акті перевірки перевіряючими чітко та поетапно було зафіксовано обставини (час, місце та ємність), які свідчать про порушення ТОВ положень ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995р. №481/95-ВР (із змінами, далі - Закон №481/95-ВР), і зафіксовані підстави, на яких ґрунтується відповідний висновок.

Встановлено, що посадовими особами податкової на початку перевірки знято залишки пального у ємкості, досліджені акти інвентаризації, акти списання пального, оборотно-сальдові відомості по 203 рахунку, проте під час перевірки будь-яких документів на підтвердження підстав, за яких товариством проведено списання пального в січні, лютому 2022 надано не було, так і не надано документів, які б підтверджували підстави списання та видачу пального, або його зберігання у іншому місці ніж ємність.

У свою чергу, перевіряючі підтвердили, що надані до суду товариством відомості обліку паливно-мастильних матеріалів під час перевірки їм не надавались.

Позиція товариства, фактично, ґрунтувалася виключно на тому, що дизельним пальним (залишки якого станом на 01.01.2022 становили 75 л, а також отримано 24.01.2022 за актом прийому-передачі ПММ  5000 л), були заправлені вантажні транспортні засоби, які Товариство використовує у своїй діяльності. Відповідно, спірне паливо у кількості 82 л, станом на 01.02.2022, зберігалося у паливних баках цих транспортних засобів.

Судом встановлено, що  наявність станом на 01.02.2022 в залишках 82 л дизпалива чітко вбачається з наданих перевіряючим документів. Водночас, жодного документу про знаходження дизпалива у паливних баках транспортних засобів перевіряючим не було надано, так само не було надано їх контролюючому органу після отримання акта перевірки.

Також, жодного спростування вищевказаних обставин платником під час розгляду справи як у суді 1-ї інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, не наведено та відповідних доказів не надано.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, надані суду на підтвердження того, що пальне у кількості 82 л знаходилося не в ємності для зберігання, а у паливних баках транспортних засобів позивача, жодним чином не підтверджує зазначеного факту, адже, по-перше, не надають можливості встановити, яке відношення громадяни, на яких зареєстровані відповідні транспортні засоби, мають до ТОВ, по-друге, хто з них і на підставі чого використовує дані транспорті засоби та в зв`язку із чим їм видається дизпаливо (в якій саме кількості), яке обліковується у власності товариства.

Більше того, ані зазначені документи, ані будь-які пояснення відповідальних осіб ТОВ з даного приводу не надавалися контролюючому органу під час проведення перевірки.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР, серед іншого, надано визначення ліцензії (спеціальному дозволу) - документу державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва (ст.15 Закону №481/95-ВР).

Законом №2628-VІІІ доповнено ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, за якою до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 грн.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про правомірність прийнятого ДПС податкового повідомлення-рішення та, як наслідок, відсутність жодних підстав для його скасування.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.