Учет специфики выполнения боевых задач военнослужащим при определении размера его вознаграждения — постановление КАС ВС

В условиях военного положения анализ выполняемых военнослужащим задач не может осуществляться исключительно на основании Положения об отделе пограничной службы, поскольку оно не учитывает специфику выполнения таких задач во время боевых действий. Если в мирное время определенное задание может рассматриваться как составляющая обычной «оперативно-служебной деятельности», то в контексте отражения вооруженной агрессии оно может означать непосредственное участие в боевых действиях или мероприятиях.

Поэтому выводы о том, что выполнение задания «огневая засада» относится лишь к служебным обязанностям военнослужащего и не дает права на увеличенное вознаграждение, являются необоснованными, так как не учитывают специфику выполнения таких задач истцом в условиях военного положения.

К такому выводу пришел Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного административного суда в постановлении от 6 марта 2025 года по делу № 620/18189/23 (административное производство № К/990/34611/24).

Обставини справи

Чоловік звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини, в якому просив:

- визнання незаконним нарахування не в повному обсязі додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період проходження ним служби у військовій частині з 01 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року;

- зобов`язати військову частину нарахувати та виплатити додаткову винагороду в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ОСОБА_2 зазначив, що під час проходження військової служби в військовій частині, зокрема в період з 1 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року, він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, що підтверджується витягами з рапортів від 06 червня 2022 року №Р-5693, від 02 липня 2022 року №р/6-103, витягом з журналу бойових дій за грудень 2022 року, а також витягами з робочого зошита начальника відділу прикордонної служби.

Позивач указав, що головним чином він виконував завдання, пов`язані із забезпеченням виконання заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а саме виконував наряд «вогнева засідка». Однак відповідач не виплатив йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) у розмірі 100 000,00 грн, у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в зазначений період.

Позиція Верховного Суду

Суд зазначив, що спірні правовідносини у цій справі виникли унаслідок невиплати відповідачем на користь чоловіка, військовослужбовця Держприкордонслужби, додаткової винагороди, яка передбачена Постановою №168, у розмірі до 100  000,00 грн за період з 01 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Суди попередніх інстанцій визнали право позивача на отримання зазначеної винагороди за періоди з 5 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року та з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року та задовольнити позовні вимоги в указаній частині. В обґрунтування свого рішення суди послалися на рапорти начальника відділу прикордонної служби від 02 липня 2022 року № р/6-106 та № р/6-103, які підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони.

Водночас суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні вимог позивача за період з 1 квітня 2022 року по 4 квітня 2022 року, оскільки за вказаний період проходження служби позивачу вже була виплачена збільшена додаткова винагорода.

Також суди попередніх інстанцій вважали відсутніми підстави для задоволення вимог позивача за період з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та з 01 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Своє рішення в цій частині суди мотивували тим, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач кожного повного місяця брав участь безпосередньо в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а також доказів того, що позивач виконував бойові завдання на лінії бойового зіткнення. Суди зазначили, що завдання, які виконував позивач в зазначені періоди, є частиною оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби та належать до безпосередніх службових обов`язків позивача.

Позивач не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо періодів з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та з 01 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року, зазначаючи, що суди безпідставно не врахували витяги з робочого зошита начальника відділу прикордонної служби та витяг з журналу бойових дій на підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях та заходах. Позивач також наполягає, що виконання наряду «вогнева засідка» є формою безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а тому дає йому право на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди.

ВС зазначив, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на приписи статті 353 КАС України касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення в частині відмовлених позовних вимог про визнання незаконним нарахування не в повному обсязі чоловіку додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за період проходження ним служби у військовій частині з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та з 1 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року та зобов`язання військову частину нарахувати та виплатити чоловіку вказану додаткову винагороду в повному обсязі відповідно до Постанови №168 за вказаний період з урахуванням раніше виплачених сум - скасуванню з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам першої та апеляційної інстанцій необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, надати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд постановив задовольнити частково касаційну скаргу.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі №620/18189/23 в частині позовних вимог про визнання незаконним нарахування не в повному обсязі чоловіку додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період проходження ним служби у військовій частині з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та з 1 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року та зобов`язання військову частину нарахувати та виплатити чоловіку додаткову винагороду в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та з 1 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум скасувати, а справу №620/18189/23 в цій частині направити на новий судовий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.