Назвали 5 підстав, які унеможливлюють виконання наказів Мін’юсту, прийнятих за результатом розгляду реєстраційних кейсів

Офіс протидії рейдерству повідомив, що процедура адміністративного оскарження реєстраційних дій — це зручний механізм, який дозволяє ефективно поновити майнові чи корпоративні права, порушені діями чи рішеннями державних реєстраторів.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації може відбуватися колегіально (на засіданні Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг у сфері державної реєстрації) або одноособово. Останній алгоритм застосовується у разі встановлення наявності очевидних порушень закону в рішеннях чи діях державного реєстратора, він дозволяє у найкоротші терміни (іноді — протягом доби) задовольнити скаргу, захистивши права та інтереси фізичних або юридичних осіб.

Коли кейс аналізується на засіданні Колегії, то за результатами його розгляду складається висновок, готується проєкт наказу, який направляється на підпис Міністру юстиції України. У разі скасування рішення державного реєстратора, або реєстраційної дії на підставі відповідного наказу Мін’юсту, його виконання покладається на фахівців Офісу протидії рейдерству. Вони можуть проводити державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав або ж реєстраційні дії щодо юридичних осіб відповідно до наказу Мін’юсту.

«Але існують об’єктивні обставини, за наявності яких виконати відповідний наказ Міністерства юстиції України можливо тільки після усунення процедурних "перешкод".

Публікуємо 5 основних підстав, які унеможливлюють виконання наказів Мін'юсту, прийнятих за результатом розгляду реєстраційних кейсів:

1. Зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

У випадку, коли наявні зареєстровані обтяження на нерухоме майно, Міністерство юстиції України позбавлено законних можливостей для скасування оскаржуваної реєстраційної дії, тому забезпечення ефективного захисту порушених прав і законних інтересів можливе лише після скасування відповідних обтяжень в судовому порядку та їх державної реєстрації у відповідному реєстрі. Тобто спершу потрібно в судовому порядку скасувати арешт, потім — звернутися до державного реєстратора з судовим рішенням і внести запис про припинення обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРП), і тільки після цього — звернутися із письмовою заявою щодо виконання відповідного наказу Мін’юсту до Офісу протидії рейдерству.

2. У ДРП зареєстровані інші заяви про державну реєстрацію прав на це саме майно (заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження).
3. Наявні інші зареєстровані заяви — судові рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрали законної сили, або заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього об’єкта.
4. Після прийняття Мін’юстом наказу за результатом розгляду скарги у ДРП містяться відомості про подальші реєстраційні дії щодо об’єкта нерухомого майна.
5. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про судове рішення щодо заборони Мін’юсту проводити реєстраційні дії.

Звертаємо увагу, що державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора посадовими особами Офісу протидії рейдерству Мін’юсту проводиться без подання заявником відповідної заяви та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в ДРП. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав, заявник має подати оригінали документів, необхідних для проведення такої державної реєстрації», — йдеться у повідомленні.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що у Мін’юсті прокоментували своє бачення реформи виконавчого провадження.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.