Чи варто брати «швидкий кредит»: Мін’юст розповів, що слід знати про мікрокредитування

20:00, 21 февраля 2021
Мікропозики надаються мікрофінансовими організаціями, які мають бути юридично зареєстрованими компаніями та мати ліцензію на здійснення кредитної діяльності
Чи варто брати «швидкий кредит»: Мін’юст розповів, що слід знати про мікрокредитування
Джерело фото: Getty image
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Чи варто брати «швидкий кредит», і що потрібно при цьому врахувати, – роз’яснило Міністерство юстиції. Про це повідомляє пресслужба відомства.

Переваги та недоліки мікрокредитування

Мікропозики надаються мікрофінансовими організаціями, які мають бути юридично зареєстрованими компаніями та мати ліцензію на здійснення кредитної діяльності.

Перевагою мікрокредитування є швидкість надання позики; можливість укладення договору в електронній формі, без необхідності відвідування комерційної установи; обмежений перелік документів, необхідних для отримання позики (тільки паспорт, не потрібна довідка про доходи); не є необхідними поручителі; відсутність застави.

Однак до недоліків слід віднести високі процентні ставки; заплутані системи нарахування штрафів та пені у випадку прострочення, а також неправомірні методи задля повернення боргу, які використовують колектори.

Права споживачів фінансових послуг

По-перше, споживачі фінансових послуг мають право на необхідну, доступну та достовірну інформацію щодо фінансових організацій та послуг, які вони надають. По-друге, на належну якість наданих послуг та обслуговування. По-третє, на укладання договору у письмовій або ж електронній формі, із зазначенням реальної ціни позики, відсоткової ставки за кредитом.

Договір з мікрофінансовою компанією

Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється Національним банком України, який рекомендує споживачам, укладаючи договір з мікрофінансовою компанією:

  • пильно читати договір;
  • звернути увагу на відсоткову ставку, комісії, додаткові платежі та штрафи у разі прострочки;
  • кредитна установа має надати не тільки договір, але й додатковий документ – паспорт споживчого кредиту, в якому міститься детальна інформація про умови кредитування (паспорт споживчого кредиту надається лише у тому випадку, якщо сума кредиту більше розміру мінімальної зарплати).

Вимоги щодо інформації, яка має міститись у договорі, укладеному у письмовій або електронній формі, однакові. Основна відмінність між ними полягає у порядку їх підписання. Так, укладання електронного договору здійснюється через надсилання електронного повідомлення споживачу (електронний підпис одноразовим ідентифікатором), який має намір отримати мікрокредит, та підписання його за допомогою електронного цифрового підпису.

Після підписання договору сторонами примірник договору повинен бути невідкладно переданий споживачу. У разі укладання договору в електронній формі договір (та додатки до нього, у разі наявності) повинен бути наданий споживачу. Частіше за все це відбувається  шляхом направлення документів на електронну пошту споживача фінансової послуги.

Можливі «міни» при мікрокредитуванні

Укладаючи договір з кредитною установою, потрібно бути уважним, бо можливі такі крутійства з їхнього боку:

  • нерозкриття повної вартості кредиту, розміру додаткових комісій, ставок та умов кредиту (або зазначення цих даних дрібнесенькими літерами наприкінці документа);
  • оманлива реклама – приміром, фінансова компанія рекламує кредити «під 0%*», за якими направду ставка виявляється вищою; або компанія пропонує ставки 1-2% за кредитом, не уточнюючи, що це ставка в день, а за місяць споживач сплатить 30-60%;                          
  • незаконне використання персональних даних споживачів без їх згоди колекторськими компаніями, які займаються безпосередньо стягненням проблемної заборгованості, використовуючи погрози боржнику, цілодобові дзвінки, лайливі слова у повідомленнях, розповсюдження образливих фотоколажів, підробку судових рішень тощо;
  • неправомірне нарахування надмірних відсотків та пені після спливу визначеного договором строку кредитування.

Зміни у законодавстві, що діють з 1 січня 2021 року

Аби захистити споживачів фінансових послуг, парламентарі внесли зміни до Закону України «Про споживче кредитування», які набули чинності з 1 січня 2021 року. Дані доповнення торкнулися правовідносин у сфері мікрокредитів, відповідно до яких громадяни надалі отримуватимуть кошти за новими правилами.

Відтепер обов’язковою умовою в отриманні мікрокредиту є згода особи на доступ до інформації про її кредитну історію через бюро кредитних історій. А надання мікрокредиту має супроводжуватись повним інформуванням клієнта про загальну вартість, реальну відсоткову ставку, супутні витрати тощо.

При цьому законодавець додатково захистив позичальників, установивши обмеження максимального розміру штрафу та пені за порушення такого договору. Так, максимальна сукупна сума штрафів і пені за порушення споживачем виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Як захистити права споживачів фінансових послуг

Якщо мікрофінансова компанія не виконує умови договору, то, як перший крок, необхідно звернутися зі скаргою на ім’я її керівництва.

У разі, якщо споживач не отримав відповідь чи не погоджується з нею, – потрібно звертатися до Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України шляхом:

Раніше «Судово-юридична газета» вже писала, що нова система іпотеки запрацює з 2021 року.

Додамо, що слід знати при оформленні іпотеки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду