В Гоструда напомнили основания расторжения трудового договора по инициативе работодателя во время войны

Южное межрегиональное управление Государственной службы по вопросам труда напоминает основания расторжения трудового договора по инициативе работодателя во время войны.

Сообщается, что в настоящее время трудовые правоотношения регулируются не только Кодексом законов о труде (далее – КЗоТ Украины), но и Законом «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» № 2136-ІХ, с изменениями, (далее - Закон № 2136- их).

Кодекс законов о труде Украины запрещает увольнение работника по инициативе работодателя в период его временной нетрудоспособности, а также в период нахождения его в отпуске.

«Проте стаття 5 Закону № 2136-ІХ передбачає, що у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Разом з тим зауважимо, що таке звільнення відбувається за наявності законних підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП України), а не на підставі тимчасової непрацездатності або перебування працівника у відпустці.

Водночас на період дії воєнного стану з’явилися і нові підстави для звільнення працівника, зокрема відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. Цю підставу для припинення трудового договору не слід ототожнювати зі звільненням у зв’язку з прогулом.

Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

• фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль;
• відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

Вбачається, що у випадку невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності.

При цьому, виходячи з необхідності виконання вимоги щодо відсутності працівника або інформації про нього 4 місяці поспіль, не може вважатися виконанням цієї умови наявність кількох подібних періодів, які в сумі дорівнюють або перевищують 4 місяці.

Нагадуємо, що припинення трудового договору оформляється виданням наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу. У такому наказі (розпорядженні) повинні бути зазначені підстави припинення трудового договору в точній відповідності з формулюваннями законодавства про працю і конкретним посиланням на статтю, пункт закону», — сказано в разъяснении.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.