«Переходите в наступление!»: Зеленский призвал украинцев к действиям в их городах, ВИДЕО

Вечером 5 марта Президент Владимир Зеленский записал новое видеообращение. В нем он выразил несколько меньше оптимизма, чем в утреннем.

«Это особый героизм – протестовать, когда твой город оккупирован. Пусть и на время.

Когда нет оружия, а тебе отвечают выстрелами. И ты не бежишь.

Когда нет брони, а на тебя едет БТР. И ты не уходишь.

Именно поэтому оккупация – временно!

Она искусственная.

Наши люди, наши украинцы, не отступают. Не сдаются. Не останавливают сопротивления.

Они кричат ​​оккупантам – иди домой. Как русский корабль!

Оттесняют их с нашей территории. Перекрывают им дороги.

Каждый метр нашей украинской земли, отвоеванный протестом и унижением кафиров, это шаг к победе для всей Украины.

Это шанс на жизнь.

Украинцы! Во всех наших городах. Куда вошел враг. Почувствуйте это. Переходите в наступление!

Надо идти на улицу! Надо бороться!

Каждый раз, когда есть возможность.

Как в Херсоне.

Как в Бердянске.

Как в Мелитополе.

Как в Конотопе.

Надо выходить и гнать зло из наших городов.

Чтобы не сделали новые "днр" и "лнр", в которых нормальная жизнь просто невозможна.

Только рабство», - сказал Зеленский.

Ниже приводим полный текст обращения.

«Наш вільний народе!

Ти зараз – на висоті свого духу. На максимумі можливостей.

Кожен військовий на лініях оборони.

Кожен лікар, який рятує життя.

Кожен пожежний, який зупиняє вогонь.

Кожен підприємець, який продовжує роботу.

Десятки й десятки інших професій. Мільйони людей. Які стали одним цілим. Наддержавою духу.

Програмісти, які пішли в інформаційні війська.

Усі, хто пішов у тероборону.

Вчителі і вихователі, які не залишають дітей.

Поліцейські.

Державні службовці.

Ми всі разом витримали удар. Ми всі разом відбудуємо нашу державу.

Що дає нам цю впевненість? Звідки вона?

Це не просто слова.

Це не просто віра.

Це наша реальність. Безумовна реальність.

Яка підживлюється енергією наших людей. Нашого спротиву.

Нашого протесту.

Херсон. Мелітополь. Бердянськ. Конотоп. Реальність усіх міст і містечок, сільських громад, які виганяють окупантів. Своєю рішучістю. Єдністю.

Площа Свободи у Херсоні – це вся Україна. Вулиці Конотопу, де місцеві кричать на окупантів, це Україна.

Україна, яку ми знаємо, любимо, захищаємо і не віддамо жодному ворогу.

Це особливий героїзм – протестувати, коли твоє місто окуповане. Хай і тимчасово.

Коли не маєш зброї, а тобі відповідають пострілами. І ти не біжиш.

Коли не маєш броні, а на тебе їде БТР. І ти не відходиш.

Саме тому окупація – тимчасово!

Вона штучна.

Наші люди, наші українці не відступають. Не здаються. Не зупиняють спротиву.

Вони кричать окупантам – йди додому. Як російський корабель!

Відтісняють їх з нашої території. Перекривають їм дороги.

Кожен метр нашої української землі, відвойований протестом і приниженням окупантів, це крок до перемоги для всієї України.

Це шанс на життя.

Українці! В усіх наших містах. Куди зайшов ворог. Відчуйте це. Переходьте у наступ!

Потрібно йти на вулицю! Потрібно боротись!

Кожного разу, коли є можливість.

Як у Херсоні.

Як у Бердянську.

Як у Мелітополі.

Як у Конотопі.

Треба виходити і гнати це зло з наших міст.

Щоб не зробили нові "днр" і "лнр", в яких нормальне життя просто неможливе.

Тільки рабство.

Тільки на колінах.

Донбасс! Вспомни, как о тебе говорили:

Донбасс никто не ставил на колени!
И никому поставить не дано!

Эти слова в Донецке и Луганске знает каждый. Их часто повторяли.

Раньше.

А что сейчас?

Донбасс, сейчас самое время!

Мы обращаемся ко всем людям на временно оккупированной территории.

Ко всем, кто нас слышит. Кому не стёрли память пропагандой. Кому не закрыли глаза страхом. Кому не изуродовали душу цинизмом.

Боритесь за свои права! За свою свободу.

Вместе с Херсоном.

Вместе с Бердянском.

Вместе с Киевом и всеми другими украинскими городами, которые ценят жизнь, а не боятся всего.

Я знаю, что многие из вас поверили, что Украина вас якобы ненавидит.

Якобы будет нападать.

Якобы будет уничтожать.

Лжецы на российском телевидении говорят об этом каждый день.

Это их работа. Врать каждый день.

Но это не должно быть вашей судьбой.

Просто сравните – Донецк после 8 лет войны и Харьков после 8 дней войны.

Вам говорили, что это мы уничтожаем города.

Посмотрите на Харьков. На Чернигов. На пятисот-килограммовые бомбы, которые сбрасывали на дома украинцев.

На Бородянку.

На разбитые школы. На взорванные детские садики. На разбитый харьковский Успенский собор.

На то, что сделала Россия.

Она же сделала это на ваших глазах.

Защищайтесь!

Иначе она заберёт и ваши жизни. Ваши дома.

Украина в своих не стреляет. Мы не взрываем жилые дома.
И все на Донбассе для нас всегда были и будут нашими людьми. Нашими гражданами.

У Донецьку.
Луганську.

Херсоні.

Бердянську.

Мелитополі.

Конотопі.

В усіх наших містах

В усіх містах нашої держави.

В Україні.

Слава Україні!

Подписывайтесь на наш telegram-канал t.me/sudua и на Youtube Право ТВ, а также на нашу страницу в Facebook, Viber и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.