Применением искусственного интеллекта в судопроизводстве – в КСУ очертили вызовы и проблемы, видео

14:19, 4 марта 2024
Судьи обсудили Заключение КСЕС по поводу ассистивных технологий в судопроизводстве.
Применением искусственного интеллекта в судопроизводстве – в КСУ очертили вызовы и проблемы, видео
Источник фото: Getty Images
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Судьи Конституционного Суда Украины Виктор Городовенко и Галина Юровская рассказали о вызовах и проблемах, связанных с применением искусственного интеллекта в судопроизводстве, сосредоточили внимание на правовых и нравственных основах использования технологий, а также позициях ЕСПЧ.

Про це йдеться у третій лекції із циклу, присвяченому Висновку КРЄС «Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві» від 1 грудня 2023 року № 26 (2023) на тему «Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики і загрози».

Судді зазначили, що ухвалення судових рішень є висококваліфікованою діяльністю і це вимагає значної підготовки та досвіду. Проте використання інструментів обробки даних як заміни юридичного дослідження суддею штучним інтелектом для допомоги суддям в ухваленні рішень може послабити здатність кожного судді ухвалювати рішення.

Крім того, судді можуть стати залежними від технічної допомоги, а також від тих компаній, які формують технічне завдання на створення штучного інтелекту або інформаційного продукту. Це створює загрозу для інституційної незалежності судової влади, оскільки фактично процес ухвалення рішень може потрапити до тих компаній, які розробляють інструменти обробки даних.

Також становлять ризик для здатності судової системи виконувати свій обов’язок щодо забезпечення відкритого правосуддя неналежне використання аудіо- та відеоконференції. Так, наприклад, участь у судовому процесі з дому, в автомобілі чи у громадському місці може підірвати розуміння суспільством важливості цього процесу.

Судді наголосили також, що впроваджувати технологічні зміни слід помірно, інакше є ризик того, що такі зміни будуть реалізовані неповно.

Держава має забезпечити альтернативи у тому разі, якщо немає технічної можливості у громадян звернутися до суду. Наприклад, подання позовів тільки в електронній формі не може обмежувати право на звернення до суду. Тому, в законодавстві обов’язково повинні бути передбачені альтернативні варіанти для звернення громадян до суду, або надана допомога у цьому.

Судді також повідомили, що використання технологій тягне за собою великий обсяг обробки даних та наголосили на важливості непорушності прав людини, зокрема і права на захист персональних даних. Збій системи може зробити дані справи недоступними, а тому існує ризик для ефективного доступу до правосуддя в разі відсутності дієвих технологічних та/або паперових систем резервного копіювання.

Лектори також звернули увагу й на те, що надмірне використання технологій може негативно вплинути на здоров’я користувачів, а саме призвести до втоми, напруги очей, головного болю, і, як наслідок, викликати стрес, зниження концентрації уваги тощо. Зокрема усі ці фактори збільшують ризик суддівської помилки.

Крім того, судді наголосили на важливості чіткої правової та етичної основи для розроблення та використання технологій судовими органами, зазначивши, що використання технологій повинно узгоджуватися з принципами незалежності та неупередженості суддів, відповідати правам на приватність і захист даних, справедливий судовий розгляд, свободу вираження поглядів та інше. 

У четвертій лекції із циклу присвяченого Висновку КРЄС «Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві» від 1 грудня 2023 року № 26 (2023) судді Галина Юровська та Віктор Городовенко, а також суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, голова Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів і член Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) Єгор Краснов зосередили увагу на особливостях застосування асистивних технологій в українському судочинстві.

Відповідно до пункту 14 цього Висновку до конкретних видів використання технологій відносять:

  • інструменти (засоби) обробки даних;
  • електронне подання документів і судове провадження;
  • системи відстеження та управління справами;
  • дистанційні та гібрідні слухання.

Судді детально проаналізували кожен конкретний вид. Розповіли про застосування електронних інструментів обробки даних в адмініструванні та управлінні справами, за допомогою яких є можливість досліджувати інформацію про справи, сортирувати їх, готувати потрібні документи та сприяти ухваленню судових рішень.

Лектори також акцентували на перевагах електронного подання документів та судового провадження, водночас застерегли від певних ризиків. За словами суддів, перевагою електронних документів є те, що такі файли доступні в будь-який час і в будь-якому місці. Вони, зокрема, на відміну від паперових файлів, не потребують окремого транспортування. Ця технологія є зручною, її використання призводить до ефективнішого доступу сторін та їх адвокатів до матеріалів справи, її можна використовувати на всіх стадіях провадження.

Судді також поінформували, що системи відстеження та управління справами надають можливість отримати інформацію про адміністративне та судове управління. Їх використання сприяє ефективному плануванню розкладу слухань, забезпечує більш швидкий доступ до інформації щодо статусу та стану розгляду окремих проваджень. Ця система надає можливість автоматичного нагадування суддям і сторонам про процесуальні строки, забезпечення автоматизованого розподілу справ між суддями, сприяння ідентифікації, групуванню та управлінню текстовими справами та/або масованими позовами тощо.

Усталеними засобами проведення слухань є аудіо- та відеоконференції, які дають можливість проводити гібрідні або дистанційні слухання. Проведення слухань у такий спосіб сприяє більш ефективнішому плануванню, заощаджує час, що витрачають на дорогу і на очікування в будівлі суду та ін. У цьому контексті було рекомендовано ознайомитися з Інструкцією щодо проведення судових процесів у режимі відеоконференцій, яка була затверджена комісією CEPEJ на 36-му пленарному засіданні у червні 2021 року, і в якій окреслено низку заходів, що мають вживати суди під час проведення судових проваджень у режимі відеозв’язку.

Окремо судді наголосили на основних аспектах Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Зокрема розповіли про застосування таких підсистем, як «Електронний кабінет», «Електронний суд» та відеоконференцзв’язок тощо. Крім того, до уваги слухачів рекомендовано аналітичне дослідження, що провели Центр Дністрянського та Дослідницька агенція Fama за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» щодо перспективи та межі використання штучного інтелекту у кримінальному процесі.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що представник від України у КРЄС, суддя КСУ Віктор Городовенко розповів, які «червоні лінії» окреслив Висновок КРЄС стосовно штучного інтелекту у судочинстві.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Катерина Танцюра
    Катерина Танцюра
    суддя Одеського окружного адміністративного суду
  • Вікторія Джарти
    Вікторія Джарти
    суддя Господарського суду міста Києва
  • Віталій Батрак
    Віталій Батрак
    суддя Херсонського апеляційного суду
  • Кирило Гарник
    Кирило Гарник
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва